Концепція створення Меморіально-дослідницького комплексу пам’яті жертв окупаційних режимів

Концепція створення Меморіально-дослідницького комплексу пам’яті жертв окупаційних режимів

Бездержавне існування української нації протягом століть прирікало її на терор з боку окупаційних режимів. Їх завданням було перетворити українців у денаціоналізовану масу, без власної культури, історії, майбутнього. Протистояння цьому процесові вилилося в український визвольний рух, який у ХХ столітті набрав чітко окреслених організованих форм та охопив найбільшу кількість населення. Осердям визвольної боротьби українців та епіцентром політичних репресій у всьому західноукраїнському регіоні був Львів.

Своєрідним символом цього протистояння стало приміщення за сучасною адресою вул. С. Бандери, 1. Саме тут містилися каральні органи польського, німецького та радянського окупаційних режимів, саме тут були замордовані тисячі незламних борців за свободу. Тому нині на цьому місці має постати перший в Україні меморіальний центр із вивчення і вшанування жертв окупаційних режимів. Прикладів організації таких центрів є багато у країнах Центрально-Східної Європи (Литва, Латвія, Польща, Угорщина), які перебували в зоні впливу радянського тоталітарного режиму.

Мета:
Створення меморіального комплексу «Пам’яті жертв окупаційних режимів».

Відображення у музейній експозиції етапів функціонування тюрми «на Лонцького» (тепер вул. С. Бандери, 1) як зразка репресивної політики окупаційних режимів на Західній Україні в ХХ ст. у приміщенні колишньої в’язниці по вул. С. Бандери, 1.

Закріплення в колективній пам’яті спільних історичних символів як фактора консолідації суспільства.

Додатково: історія в’язниці “на Лонцького”

Завдання:

  • створення постійно діючої виставки, яка відображає різні етапи функціонування тюрми та
  • загалом окупаційних режимів на західноукраїнських землях;
  • висвітлення історичних подій та явищ, використовуючи історичні документи, артефакти, фото- та кінодокументи, твори мистецтва, композиційні реконструкції;
  • висвітлення мети, напрямків та методів репресивної політики окупаційних режимів у м. Львові та Західній Україні в ХХ ст.;
  • сприяти відновленню пам’яті полеглих національних героїв, жертв окупаційних режимів та політичних репресій;
  • викликати у відвідувачів емотивні відчуття шляхом створення експозиційної композиції;
  • використання результатів науково-дослідницької діяльності для створення експозиції музею з метою популяризації історичних процесів;
  • проведення тематичних виставок;
  • започаткування окремого періодичного друкованого органу наукового характеру;
  • створення інтернет-порталу та його підтримка;
  • організація зустрічей, особливо молоді, представників державних адміністрацій України, солдатів Збройних сил України, особового складу органів внутрішніх справ та Служби безпеки України з учасниками визвольної боротьби;
  • проведення інформаційно-просвітницьких акцій і кампаній;
  • співпраця та координація діяльності з іншими музеями історичного профілю.

Візія:
Розміщення головного входу до меморіально-дослідницького комплексу плануємо з вул. С. Бандери до внутрішнього двору – колишній головний вхід до казарм жандармерії у 1890 р. (на сьогоднішній день він є замурований, відповідно до цього пропонуємо проведення робіт з його відновлення та реставрації, опираючись на історичні документи, плани, креслення).

У внутрішньому дворі (на сьогодні – режимний об’єкт, що належить СБ України) розміщуватиметься пам’ятний знак (по середині двору) та вказівники розташування адміністрації, відділів меморіального комплексу, каси музею.

Музейна експозиція розташовуватиметься у колишньому приміщенні в’язниці та репрезентуватиме історію Західної України у ХХ столітті через призму подій у м. Львові. Особливу увагу присвячено історії в’язниці «на Лонцького» протягом століття, а також іншим подібним в’язницям Західної України. Тут будуть розкриті наступні експозиційні теми: «історія в’язниці «на Лонцького» (кінець ХІХ – початок ХХ ст.ст.), «Польський період окупації (1918-1939 рр.)», «Перші совіти. Західна Україна (1939-1941 рр.)», «Три роки Тисячолітнього Рейху (1941-1944 рр.)», «Радянська окупація (1944-1991 рр.)».

Планування музейної експозиції формується на трьох рівнях. Розташовуватиметься в приміщенні в’язниці та у зовнішньому дворі комплексу по вул. С. Бандери, 1.

На першому рівні плануємо розміщення експозиції, що репрезентують специфіку репресивної діяльності окупаційних режимів: польського (1918-1939 рр.), радянського (1939-1941 рр.) та німецького (1941-1944 рр.). Реставрація колишніх в’язничних камер для експонування речей побуту в’язнів та тюремної адміністрації зі збереженням їх автентичності. Окремі камери будуть присвячені видатним особам, учасникам українського визвольного руху, що перебували у камерах в’язниці, або загинули тут (Іван Климів – «Легенда», Катерина Зарицька – «Монета», Дмитро Клячківський – «Клим Савур», Мирослав Прокоп, Володимир-Ігор Порендовський, Юрій Шухевич, Ірина та Ігор Калинці, Іван Гель, В’ячеслав Чорновіл та інші).

Наступний рівень — репрезентуватиметься історія в’язниці «на Лонцького» у контексті всієї Західної України з порівняльною характеристикою з іншими подібними закладами в регіоні. Також тут буде представлено радянський період окупації (1944-1991 рр.) з його специфікою діяльності. Передбачено місце для презентацій та транслювання документальних кінофільмів.

Окремим рівнем буде міститися приміщення для проведення тимчасових тематичних виставок дотичного до тематики та специфіки музею «Пам’яті жертв окупаційних режимів».

У зовнішньому подвір’ї в’язниці обов’язково має бути відведено місце для вшанування жертв окупаційних режимів. Проведення реконструкції тюремного дворика для прогулянок в’язнів. Тут також міститиметься площа для проведення публічних заходів. Передбачаємо наявність тут зелених насаджень та місця для відпочинку відвідувачів.

Кабінети адміністрації меморіального центру та його відділів, архіву тощо перебуватимуть у адміністративній частині будинку (тепер тут перебувають міський відділ міліції та міський відділ СБ України).

Структура меморіального комплексу:

  • Адміністрація (директор, заступники (із наукової роботи і загальних питань), секретаріат, бухгалтерія, відділ кадрів).
    Функції: загальне планування та координація діяльності музею. Кабінети офісного характеру, приміщення для зберігання документів з внутрішньої роботи меморіально-дослідницького центру (особові справи працівників, проекти виставок, плани діяльності тощо).
  • Науков-дослідницький відділ.
    Функції: збір та наукове опрацювання зібраного матеріалу, його аналіз, підготовка на базі досліджень наукових і науково-популярних публікацій; фахова підготовка та проведення екскурсій. Консультаційна діяльність та співпраця з закладами історичного профілю.

    • Підвідділ фондів.
      Функції: збір документів та артефактів, реєстрація та каталогізація надходжень у фонди музею та їх збереження. Приміщення: кабінети офісного характеру та окремі приміщення для зберігання документів, кіно- фотоматеріалів та артефактів історичного значення.
    • Видавничий підвідділ.
      Функції: видання наукового доробку меморіального центру, зокрема періодичного наукового вісника, видання науково-популярної і популярної літератури. Кабінети офісного характеру.
  • Технічний відділ.
    Функції: технічне та організаційне забезпечення роботи музею та популяризація результатів його діяльності. Обслуговування роботи архіву та бібліотеки.

    • Реставраційний підвідділ.
      Функції: реставрація пошкоджених документів та артефактів, виготовлення копій. Кабінети офісного характеру та приміщення для лабораторій з реставрації паперових документів, кіно- фотоматеріалів та артефактів.
    • Експозиційний підвідділ.
      Функції: художня та професійна побудова та оформлення експозиції, створення окремих тематичних тимчасових виставок, презентацій. Кабінети офісного характеру та приміщення для майстерень з реставрації пошкоджених, побудови та створення нових експозицій постійного чи тимчасового характеру.
    • Підвідділ зв’язків з громадськістю.
      Функції: організація та проведення публічних заходів, популяризація та висвітлення в ЗМІ результатів діяльності меморіального центру. Підтримка інтернет-порталу. Налагодження співпраці із закладами історичного профілю. Кабінети офісного характеру.

План музейно-експозиційного відділу:

Історія в’язниці «на Лонцького» (1890-1918 рр.)

  • особливості ландшафту місцевості, де було споруджено будівлю майбутньої в’язниці, у військово-оборонному комплексі Львова (плани, макети тощо);
  • будівництво та призначення споруди (проекти та макети споруди, особи, що причетні до спорудження комплексу);
  • історія в’язниці в австрійський період окупації (казарма жандармерії та її інфраструктура);
  • Перша світова війна (роль приміщення майбутньої в’язниці в роки війни під час австрійської та російської окупацій в умовах надзвичайного стану прифронтової зони).

Польський період окупації (1918-1939 рр.)

  1. Входження західноукраїнських земель до складу Другої Речі Посполитої Польської
    1. адміністративно-територіальний поділ регіону та формування адміністративних органів влади;
    2. зміни у економічно-соціальному житті українців;
    3. зміни у культурному житті;
    4. громадська думка щодо окупації та інкорпорації західноукраїнських земель до складу Польщі.
  2. Формування поліційно-репресивних органів та антиукраїнська політика польської влади
    1. воєводське та міське управління поліції;
    2. 2-й відділ контррозвідки («двуйка»), що займався боротьбою проти антидержавного руху;
    3. IV відділ Головного комісаріату державної поліції (неофіційно – політична в’язниця);
    4. Пацифікація 1930 р.;
    5. політичні репресії проти діячів Українського визвольного руху;
    6. політика польської влади у сфері шкільної освіти;
    7. польські антиукраїнські молодіжні організації (Стшельци) у системі поліційного режиму польської влади.
  3. В’язниця на Лонцького в часи Другої Речі Посполитої
    1. ремонти, перебудови в’язниць м. Львова після Прешої світової війни;
    2. польське карне законодавство на Західноукраїнських землях;
    3. роль в’язниці на Лонцького у системі карно-слідчих установ у м. Львові;
    4. умови слідства у польських в’язницях;
    5. режим тюрми та побут в’язнів.
  4. Діяльність УВО та ОУН та опір польській репресивній політиці
    1. виникнення УВО (мета, методологія діяльності, розбудова мережі організації);
    2. головні прояви діяльності УВО (рейди, саботажі, експропріації, атентати);
    3. найгучніші судові процеси та розправи над членами УВО;
    4. виникнення ОУН (зміни у програмі та методах діяльності, територія поширення діяльності організації, соціальний портрет члена ОУН);
    5. основні напрямки діяльності («Відплатні акції» (бойова діяльність): експропріації, атентати та саботажні акції; діяльність з проблеми ставлення до Голодомору 1932-1933 рр. на Наддніпрянській Україні та заходи для його висвітлення у колах західноукраїнської та європейської громадськості);
    6. репресії проти членів ОУН (арешти, судові процеси, Варшавський та Львівський процеси над керівниками ОУН).

«Перші совіти». Західна Україна в 1939-1941 рр.

  1. Історичне тло подій світового масштабу напередодні Другої світової війни
    1. Західна Україна у складі Польщі станом на вересень 1939 р. напередодні Другої світової війни;
    2. домовленості між Німеччиною та СРСР про розподіл Польщі та розв’язання війни (пакт Молотова-Ріббентропа, приготування сторін та готовність до війни польської держави);
    3. початок Другої світової війни (вторгнення військ Вермахту на територію Польщі).
  2. Окупація Західної України радянськими військами (вересень 1939 р.)
    1. наступ радянської армії на Західну Україну;
    2. матеріали радянської пропаганди щодо приєднання Західної України;
    3. вступ Червоної Армії до Львова.
  3. Початки радянізації
    1. формування нової влади (партійне керівництво, програмні документи радянської влади, виступи партійних діячів, узаконення окупації Західної України);
    2. колективізація;
    3. націоналізація промисловості;
    4. політичні репресії (суди, вироки, умови утримування в’язнів у в’язниці, особисті речі в’язнів тощо);
    5. масові депортації до Сибіру (коротка історія виникнення ҐУЛАҐу, мапа таборів, місця депортації, національний склад «ворогів народу», умови процесу виселення, життя та примусових робіт у «віддалених районах СРСР»);
    6. життя наукової еліти в роки радянської окупації;
    7. зміни у побутовому житті львів’ян.
  4. В’язниця «на Лонцького» у роки першої радянської окупації
    1. формування карально-репресивного апарату радянської влади (керівний склад НКВД, місце розташування підрозділів, кількість оперативного особового складу НКВД, особливості, мета та методика діяльності, участь у репресіях партійного складу влади та молодіжних радянських структур), особливо звернути увагу на опис психологічних портретів прокурора Львівської області – Харитонова Л. П., начальника УНКВД Львівської області капітана Дятлова, начальника тюремного відділу УНКВД Львівської області лейтенанта Лермана, начальника в’язниці № 1 Попова А. В.;
    2. законодавча база радянського судочинства та її мета (кримінальне право УРСР щодо політичних противників радянської влади, порівняльна характеристика законодавства щодо кримінальних та політичних в’язнів);
    3. специфіка проведення судових процесів у часи радянської окупації (система та особливості діяльності радянських надзвичайних судів, проведення судових засідань, винесення вироків тощо);
    4. роль в’язниці № 1 у роки радянської окупації серед інших карно-слідчих закладів м. Львова та інших районів Львівської області, порівняльна характеристика з подібними закладами у Західній Україні;
    5. особливості умов проведення оперативної роботи та слідства радянськими спецслужбами карально-репресивних органів (спосіб проведення арештів, захоплення представників визвольного руху, особливості ведення кримінальних справ, проведення слідства, допитів, знущання над арештантами тощо);
    6. побут в’язнів у тюремних камерах за «перших совітів».
  5. Масові розстріли у Львові в кінці червня 1941 р., порівняльна характеристика цих процесів у Львові та інших містах Західної України
    1. передумови Західноукраїнської трагедії кінця червня – початку липня 1941 р. (причини явища, розпорядження керівництва радянської влади);
    2. ситуація у в’язницях м. Львова напередодні німецько-радянської війни (кількість в’язнів, особливості їх національного та соціального складу);
    3. керівний склад управління НКВД, тюремного відділу та в’язниць у м. Львові, відповідальні за проведення масових розстрілів політичних в’язнів;
    4. заходи НКВД з депортації політичних в’язнів у перші дні німецько-радянської війни;
    5. умови, характер та спосіб проведення масових знищень політичних в’язнів у тюрмах НКВД у м. Львові та інших містах Західної України (порівняльна характеристика);
    6. ексгумаційні роботи на початку липня 1941 р. та в березні 1942 р. у місцях масових знищень політичних в’язнів НКВД (трансляція документального фільму про поховання тіл жертв радянських репресій кінця червня 1941 р.).
  6. Антирадянське підпілля у Західній Україні
    1. український антирадянський визвольний рух (розбудова структури, чисельний склад та керівництво ОУН; специфіка підготовки кадрів та антирадянської діяльності ОУН у вищевказаний період, проведення терористичної діяльності проти представників окупаційної влади у м. Львові та порівняння її проявів у інших містах Львівської області та всієї Західної України, напади на в’язниці з метою визволення політичних в’язнів);
    2. протистояння НКВД та ОУН у 1939-1941 рр. (арешти, судові процеси над членами ОУН та представниками їх родин, кількісні втрати ОУН та НКВД у боротьбі);
    3. польський антирадянських рух (створення, мета, методи та приклади безпосередньої діяльності польських військових організацій проти радянської влади, керівники та членство польських організацій, соціальний склад їх учасників та прихильників. Термін діяльності та гучні процеси проти представників польських організацій);
    4. діяльність НКВД з ліквідації польських підпільних організацій.

Три роки Тисячолітнього Рейху (1941-1944 рр.)

  1. Історичне тло: початок німецько-радянської війни та захоплення м. Львова та Західної України німецькою владою
    1. німецько-радянська війна 1941-1942 рр. та вступ відділів Вермахту до Львова;
    2. формування нової влади (ідеологія нацизму та концепція «Нової Європи»);
    3. політичні, економічні, суспільні перетворення;
    4. національна політика ( щодо українців, поляків, євреїв);
    5. політика у сфері культури.
  2. Формування органів «гестапо» на території в’язниці (функції та напрямки діяльності)
    1. карально-репресивні органи нацистської Німеччини: структура та функції (структури гестапо, СД, СС, їх мета, методи діяльності, особовий склад, місця дислокації керівництва та оперативних груп у м. Львові);
    2. керівництво каральних органів в Західній Україні;
    3. німецькі концентраційні табори на території м. Львова (їх функції, призначення, особливості побудови та порівняльна характеристика з подібними закладами у Львівській області та у Західній Україні).
  3. Репресивна діяльність німецької влади
    1. мета, методи проведення репресій ;
    2. політичні та етнічні репресії (репресії проти ОУН, найгучніші арешти та знищення, карально-репресивна політика проти українців, поляків);
    3. особливості проведення оперативної роботи з ліквідації антинімецьких виступів та порівняльна характеристика репресивної діяльності німецьких каральних структур у різних областях Західної України);
    4. примусові роботи (остарбайтери, примісові роботи);
    5. Голокост у Львові (знищення єврейського населення нацистською владою у Львові та порівняльна характеристика з масштабами голокосту в інших містах Західної України);
    6. антиповстанська боротьба (знищення цивільного населення, населених пунктів у районах діяльності УПА, арешти активних та непрямих учасників українського визвольного руху, спроба арешту члена Крайового Проводу ОУН Київщини Дм. Маївського – «П. Думи» в листопаді 1942 р., справа вбивства генерала-політвиховника УПА І. Климіва – «Легенди» в грудні 1942 р.).
  4. Роль та місце в’язниці «на Лонцького» у системі карально-репресивних органів нацистської влади
    1. розміщення у будівлі оперативних підрозділів гестапо, СД та СС та слідчої в’язниці (керівництво, особовий склад, мета, методи та завдання), портрет керівника слідчого відділу В. Вірзінґа;
    2. особливості проведення слідчої роботи відповідними представниками карально-репресивних структур німецької влади (проведення допитів, застосування тортур, оформлення кримінальних справ для передачі їх до суду);
    3. особливості нацистського судочинства щодо противників німецької влади (надзвичайні суди, їх діяльність та вироки, страти без проведення судового слідства);
    4. умови перебування в’язнів у тюремних камерах (побут в’язнів, особливості камер під час німецької окупації, в’язничний режим).
  5. Антинацистський рух
    1. український визвольний рух (діяльність ОУН, початки формування УПА, діяльність окремих партизанських загонів,);
    2. польське населення у антинацистській боротьбі (формування польської поліції, польський визвольний рух на українських землях та його ставлення та взаємодія з структурами українського визвольного руху).

Радянська окупація (1944-1991 рр.)

  1. Антиукраїнська діяльність радянських партизанських загонів на території Західної України в часи німецько-радянської війни 1941-1945 рр. як елемент репресивної політики радянської влади
    1. протистояння радянських партизанських загонів з відділами Української Повстанської Армії (рейд у Карпати загонів радянських партизан на чолі з С. Ковпаком, контакти з цивільним населенням, бої з відділами УПА);
    2. реорганізація та призначення радянських партизанських загонів після завершення воєнний дій на території України в 1944 р.
  2. Встановлення радянської влади в Західній Україні
    1. хід подій німецько-радянської війни у 1943-44 рр. (окупація Західної України радянськими військами);
    2. завершення Другої світової війни та доля українських земель;
    3. формування нової влади (адміністративно-територіальний поділ, партійне керівництво, референдум про приєднання Західної України до УРСР 1946 р.).
  3. Репресивно-каральна система СРСР у 40-50-х рр. ХХ ст.
    1. карально-репресивні органи СРСР (структура, функції, методи, керівний склад та види оперативних підрозділів карально-репресивного апарату);
    2. політичні репресії (мета, методи, завдання, засоби та спосіб проведення: арештів, чекістсько-військових операцій, антиповстанської пропагандистської діяльності);
    3. масові депортації цивільного населення: депортації 1940-х – 1950-х рр. (мета, засоби, умови та місця виселення), операція «Захід»;
    4. система концентраційних таборів в СРСР (структура, функції, адміністрація, особливості нагляду за в’язнями та умови проживання та роботи у концтаборах та спецпоселеннях);
    5. репресії проти інтелігенції (контроль над освітньою діяльністю вищих навчальних закладів, арешти та судові процеси над українськими діячами культури та освіти);
    6. опір карально-репресивній політиці у в’язницях (організація в’язнів у радянських тюрмах, повстання у концентраційних таборах – участь у них львів’ян (найбільші повстання у таборах – Норильське (1953 р.) та Кенгірське (1954 р.).
  4. В’язниця по вул. Сталіна (тепер вул. С. Бандери) у роки боротьби радянської влади проти діяльності ОУН та УПА
    1. організація слідчої в’язниці (призначення, методи діяльності, керівництво та особовий склад);
    2. особливості судочинства радянської тоталітарної системи (відповідні структури, проведення та тривалість слідства, допитів, суду тощо);
    3. умови перебування в’язнів (терміни, умови перебування та побут).
  5. Карально-репресивна система СРСР у 60-70-х рр. ХХ ст.
    1. зміни у керівному складі радянської влади (псевдодемократичні процеси зміни радянського тоталітарного режиму);
    2. нові методи боротьби проти проявів антирадянського руху (ліквідація системи ҐУЛАҐу та заміна її психіатричними клініками для політичних в’язнів, відновлення таборів суворого режиму для примусових робіт політичних в’язнів, нові методи репресій);
    3. Особливості карного законодавства та слідчої діяльності щодо політичних противників режиму (зміни у законодавстві, проведення слідства, судових засідань та винесення вироків);
    4. рух «шістдесятників» (дисидентів) (ідеологія, методи діяльності, представники та судові процеси проти них; окремо виділити особистості Ірини та Ігоря Калинців, Івана Геля, В’ячеслава Чорновола, Зиновія Красівського, Михайла Осадчого, Михайла Гориня, Юрія Шухевича та інших);
    5. Українська Гельсінська група 1975 р. (засновники, мета, діяльність та репресії проти учасників організації).
  6. Демократичний рух у 80-х рр. ХХ ст. та проголошення незалежності України
    1. політика «гласності» та «перебудова» (зміни у партійному керівництві СРСР, процеси демократизації у радянському суспільстві);
    2. останні політичні репресії (справа С. Хмари, І. Жулинського та інших);
    3. розпад Радянського союзу (передумови, спроба державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 р., угоди у Біловезькій Пущі);
    4. проголошення Незалежності України (передумови, участь львівських політичних діячів у процесі підготовки проголошення незалежності України, Декларація про незалежність України та реакція на неї львівської громадськості, Референдум про незалежність України та Львів (показники голосування та громадська оцінка), Акт проголошення незалежності України).

Очікувані результати:
Створення меморіально-дослідницького комплексу «Пам’яті жертв окупаційних режимів», в якому поєднується науково-дослідницька інституція з відповідними відділами та музей «Пам’яті жертв окупаційних режимів».

Відображення у музейній експозиції етапів функціонування тюрми «на Лонцького» (тепер вул. С. Бандери, 1) як зразка репресивної політики окупаційних режимів на Західній Україні в ХХ ст. у приміщенні колишньої в’язниці по вул. С. Бандери, 1.

Виконання вищепоставлених завдань меморіально-дослідницького комплексу.

Утворення вищевказаного меморіального комплексу сприятиме створенню інших подібних музеїв по всій Україні.

Формування у відвідувачів розуміння злочинності окупаційних режимів Україні у ХХ ст.

У перспективі — створення на базі меморіального комплексу науково-дослідницького центру.

Координатор проекту
Науковий співробітник
Центру досліджень визвольного руху
маґістр історії І.Я. Дерев’яний