Селяни vs НКВД: документи про «Куркульську операцію» доступні онлайн 

Селяни vs НКВД: документи про «Куркульську операцію» доступні онлайн 

У вільний доступ виклали 54 архівних документи про одну з репресивних операцій Великого терору 1937—1938 років, спрямовану проти так званих «куркулів».

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України публікує онлайн колекцію розсекречених документів «Куркульська операція». Документи можна завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху: https://bit.ly/3qFxMfv

«Куркульська операція» — радянська репресивна кампанія у рамках політики Великого терору. У результаті операції було заарештовано понад 111 000 осіб, а розстріляно — понад 64 000, решту відправили у табори, де багато хто згодом загинув. Такі цифри називають дослідники за період з серпня 1937 року по листопад 1938 року.

Наказ про початок операції № 00447 підписав народний комісар внутрішніх справ СРСР Ніколай Єжов 30 липня 1937 року.

До колекції увійшли:

Зокрема в колекції опублікована телеграма народного комісара І. Леплевського, в якій він наказує переглянути усі справи на «кулаків» та «кримінальників», які вже повернулися із заслання. За результатами перегляду керівники обласних відділів НКВД мали сформувати нові списки для репресій: розбити всі справи на дві категорії — кого розстріляти, а кого — відправити в табори. Перегляд усіх справ мали здійснити за два дні і відзвітуватися Леплевському про результати. 

«Опубліковані документи відверто свідчать про злочинний характер цієї кампанії, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — Наприклад, як інакше трактувати звернення народного комісара Леплевського, який просить збільшити ліміти на список селян, яких слід розстріляти? Комісар обґрунтовує своє прохання тим, що в тюрмах — нестача місць». 

Також в архівних документах збереглися пропозиції радянського керівництва збільшити квоту для висилки у табори до 5000 осіб, а згодом і до 7000.

Нагадуємо, що на Електронному архіві Українського визвольного руху можна переглянути більше документів про Великий Терор 1937—1938 рр:

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Справа Василя Стуса: документи з архівної справи опублікували онлайн

Справа Василя Стуса: документи з архівної справи опублікували онлайн

Дослідники опублікували понад 40  документів з архівно-кримінальної  справи поета та дисидента Василя Стуса.

19 жовтня 2020 року Дарницький суд міста Києва заборонив розповсюдження книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса», яка включає матеріали архівної справи дисидента. Причина: «порушення честі та гідності» Віктора Медведчука, політика ОПЗЖ, який був адвокатом поета у 1980 році.

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України публікує онлайн колекцію документів з цієї справи. Документи можна переглянути та завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

«В Україні з 2015 року відкрито повний доступ до архівів КҐБ. Тому коли проросійські депутати намагаються заборонити поширення інформації, базованої на цих архівах, ми йдемо і публікуємо ці архіви онлайн, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — Тепер кожен за кілька кліків може переконатися, що єдиний, чия честь і гідність була в тій справі порушена, — це Василь Стус, який не зміг отримати нормальну адвокатську допомогу».

Серед опублікованих документів є ордер з погодженням кандидатури Віктора Медведчука для ведення кримінальної справи Василя Стуса.

До онлайн-колекції увійшли:

Правозахисник та політв’язень Василь Овсієнко, що проходив свідком у справі Василя Стуса, відмовився давати відповідь абсолютно на всі питання слідчого з «етичних міркувань» та не підписав протокол допиту.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду. 

Довідка:

Василь Стус — письменник, перекладач, літературознавець, правозахисник, дисидент.

Народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області, виріс на Донбасі. У 1963 році вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. У вересні 1965 року на прем’єрному перегляді фільму С.Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» в Києві взяв участь в акції протесту проти арештів шістдесятників, за що 20 вересня був виключений з аспірантури. Працював на будівництві, кочегаром, інженером технічної інформації в проектно-конструкторському бюро. Василь Стус протестував проти реставрації культу особи, політики денаціоналізації, обмежень свободи слова. У січні 1972 року поет був заарештований і звинувачений у проведенні антирадянської агітації і пропаганди. Йому інкримінували 14 віршів та 10 правозахисних літературознавчих статей. Засуджений ст. 62 ч. 1 КК УРСР до 5 років таборів суворого режиму і 3 років заслання. У серпні 1979 року повернувся в Київ, працював формувальником у ливарному цеху, на конвеєрі взуттєвого об’єднання «Спорт». У 1980 році знову заарештований. Засуджений Київським обласним судом за ст. 62 ч. 2 КК УРСР на 10 років таборів особливо суворого режиму і 5 років заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом. Термін відбував у селі Кучино Чусовського району Пермської області, ВС-389/36-1. Загинув уночі з 3 на 4 вересня 1985 року.

Джерело довідки: Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні» // С. Карасик, В. Овсієнко.

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Наказ Берії про боротьбу з українським підпіллям у вільному доступі

Наказ Берії про боротьбу з українським підпіллям у вільному доступі

Про заходи боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях Української РСР
Наказ «Про заходи з посилення боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях Української РСР», 9 жовтня 1944 р.

Центр досліджень визвольного руху спільно з архівом СБУ публікує онлайн копію наказу про «ліквідацію озброєних банд ОУН» на західній Україні, який підписали Лаврентій Берія та Всеволод Меркулов.

9 жовтня 1944 року у Москві підписали наказ №001240/00380 «О мероприятиях по усилению борьбы с оуновским подпольем и ликвидации вооруженных банд ОУН в западных областях Украинской ССР». [Приказ Народного комиссара внутренних дел СССР и Народного комиссара государственной безопасности СССР за 1944 год. 9 октября 1944 года, гор. Москва]

Основні положення наказу:

▪️ створити окреме Управління в НКВД «по боротьбі з бандитизмом»;
▪️ виділити війська НКВД для боротьби проти ОУН на західній Україні;
▪️ посилити репресії проти членів родин учасників підпілля та виселяти «цей контингент»;
▪️ працювати над агентурними операціями та вводити агентів до лав ОУН, щоб виявляти місцезнаходження боївок й оперативно знищувати їх, перекриваючи шляхи для відступу;
▪️ забезпечити проникнення агентів до складу Центрального Проводу ОУН, щоб ліквідувати його;
▪️ збільшити штат НКВД-НКҐБ УССР;
▪️ відрядити на західну Україну 250 кращих чекістів, щоб налагодити агентурно-оперативну роботу;
▪️ не затягувати слідство над учасниками підпілля і оголошувати населенню про їхні вироки.

Приказ Народного комиссара внутренних дел СССР и Народного комиссара государственной безопасности СССР за 1944 год №001240/00380 «О мероприятиях по усилению борьбы с оуновским подпольем и ликвидации вооруженных банд ОУН в западных областях Украинской ССР». 9 октября 1944 года, гор. Москва.

Наказ наразі зберігається в Галузевому державному архіві Служби безпеки України.

Документ можна завантажити на Електроному архіві Українського визвольного руху у високій якості та у вільному доступі.

 

 

 

 

 

 

Розшифрований документ українських підпільників передадуть до Тюрми на Лонцького

Розшифрований документ українських підпільників передадуть до Тюрми на Лонцького

До дня захисника України запрошуємо до спільного заходу Служби зовнішньої розвідки України та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»: передавання розшифрованого тексту унікального документу українських підпільників.

8 жовтня 2020 року (четвер) о 14.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у Львові, відбудеться передача Службою зовнішньої розвідки України дешифрованого тексту унікального документу українського визвольного руху – Акту вінчання подружжя з Прикарпаття Григорія Вацеби і Марії Бабінчук.

У заході візьмуть участь:

  • Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»;
  • Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб, працівник Служби зовнішньої розвідки України;
  • близькі родичі Григорія Вацеби і Марії Бабінчук.

Присутні матимуть змогу ознайомитися з оригінальними матеріалами із Галузевого державного архіву СЗР України (зразками шифрів розвідувальної служби Державного Центру УНР у екзилі, референтури розвідки ОУН тощо);  зі світлинами, листами та іншими матеріалами з сімейного архіву і щойно виданою книгою про драматичну й героїчну долю подружжя повстанців.

Соціальна дистанція і всі запобіжні заходи в контексті карантину передбачені.

 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові

вул. Степана Бандери, 1

тел. 094 847 4220

lonckoho.lviv.ua

«Відкриті архіви для молодих науковців» — триває прийом заявок на семінар

«Відкриті архіви для молодих науковців» — триває прийом заявок на семінар

Відкриті архіви ЦДВР

Центр досліджень визвольного руху запрошує студентів та аспірантів подавати заявки на дводенний науковий семінар про роботу з архівними першоджерелами.

Науковий семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» триватиме з 12 до 13 листопада 2020 року у Львові.

Серед лекторів семінару — історики, дослідники, архівісти, генеалоги, а також журналісти, які працюють з архівними матеріалами.

Експерти розкажуть:

  • з чого починати архівні пошуки;
  • як читати документи;
  • до яких труднощів слід бути готовими;
  • як відстоювати свої права на доступ до інформації у разі їх порушення.

А також: як працювати з українськими темами в іноземних архівах та про режими доступу до архівних документів в європейських країнах.

Дослідники, які вивчають український рух опору середини ХХ ст., матимуть нагоду дізнатися про нові знахідки з «викопних архівів» та подивитися, як відбувається їх реставрація.

Планується практична сесія, де учасники зможуть обговорити тематику власних наукових досліджень та отримати підказки від менторів.

Також під час заходу відбудеться церемонія нагородження переможців конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920-х—1950-х рр».

Організатори покривають транспортні витрати (в межах України) та проживання для учасників, які цього потребуватимуть. Захід відбудеться за підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму (дедлайн — 10:00, 20 жовтня 2020). Результати відбору — не пізніше 23:59 23 жовтня 2020.

У разі додаткових питань напишіть на скриньку: history@cdvr.org.ua

Сторінка заходу у Фейсбуці.

Організатори та партнери:

  • Центр досліджень визвольного руху;
  • Український інститут національної пам’яті;
  • Національний музей-меморіал Тюрма на Лонцького;
  • Галузевий державний архів Служби безпеки України;
  • Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Нагадаємо, що 8 квітня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за «декомунізаційний пакет» законів. Один з них відкриває доступ до архівів комуністичних спецслужб в Україні. Щоб попрацювати з документами, потрібні лише заява та паспорт. Більше про те, як почати роботу з архівами КҐБ, читайте у посібнику «Архіви КҐБ для медіа».

Більше 25 з половиною тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження у високій якості, шукайте на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

 

 

Дедлайн продовжено! Заявки на конкурс студентських наукових робіт приймаються до 15 жовтня

Дедлайн продовжено! Заявки на конкурс студентських наукових робіт приймаються до 15 жовтня

література

Мета конкурсу наукових робіт «Український визвольний рух 1920—1950-х років» — сприяти студентським науковим дослідженням з тематики українського визвольного руху.

Організатори продовжили дедлайну прийому заявок на конкурс. У студентів є нагода подати роботу до 15 жовтня.

Для переможців передбачені премії: за найкращу роботу — 5000 грн, а також дві заохочувальні винагороди за друге і третє місце відповідно — 3000 і 2000 грн. Також організатори підготують подарункові комплекти наукових видань з тематики.

Більше про тематику конкурсу та умови подачі дивіться за посиланням.

Організатори: Центр досліджень визвольного руху, історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».

У разі додаткових питань можна звертатися до координатора конкурсу Дениса Пасічника +38 091 600 99 54 або написати на скриньку konkurs@cdvr.org.ua

 

КҐБ проти студентської революції 90-го — оприлюднені документи

КҐБ проти студентської революції 90-го — оприлюднені документи

Революція на граніті

Стали доступні онлайн свідчення з архівів КҐБ та фото студентського протесту, який передував відновленню незалежності України. З нагоди 30-річчя події можна ознайомитися із колекцією в Електронному архіві Українського визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ і Архівом національної пам’яті публікує на сайті Е-архіву оцифровану збірку із 44 документів про «Революцію на граніті»

«Увагу всієї країни привернула акція голодування студентів у Києві, де у центрі міста розташований наметовий табір. Біля голодуючих щоденно проводяться несанкціоновані мітинги і походи, що дезорганізують рух транспорту на Хрещатику. 10 жовтня мало місце багатолюдне пікетування будинку Держтелерадіо УРСР», — йдеться у повідомленні, поданому у жовтні 1990 року на ім’я Леоніда Кравчука, тодішнього Голови Верховної Ради УРСР. 

Силовики неодноразово пропонували «вжити заходи» для «наведення порядку» та побоювалися, що цей протест може запустити незворотні «деструктивні» наслідки. 

«Колекція включає документи, які хронологічно охоплюють ширший період — 1988—1990 роки. Це показує контекст напередодні Революції», — розповідає Анна Олійник, директорка Центру досліджень визвольного руху. — «Наприклад, один документ показує, як реагували спецслужби на ініціативи щодо відродження національної символіки, яку студенти згодом широко використовували під час протесту. В іншому КҐБ скаржиться, що закордонні частини ОУН та українська діаспора втручаються в демократичні перетворення в Україні (мовою документів КҐБ: “розхитують радянську владу”)». 

КҐБ також повідомляв про плани демократичної опозиції провести «всеукраїнську політичну забастовку» 1 жовтня, зокрема, хто і звідки планує приїхати, де будуть зупинятися, що саме планують робити. Готував звіти про настрої в столиці та регіонах, про реакцію людей на студентське голодування тощо. 

Також до колекції увійшли 14 світлин, які львівське Студентське братство передало до фондів Національного музею Революції Гідності. 

З 2 по 16 жовтня під стелою на Майдані Незалежності експонуватиметься виставка «30 років Революції на граніті», куди також увійшли документи з колекції Електронного архіву. 

«Революція на граніті» — студентська акція протесту на Майдані Незалежності (тоді Площа Жовтневої революції), що тривала в з 2 жовтня по 17 жовтня 1990 року. Студенти озвучили 5 вимог щодо змін у республіці та оголосили голодування, поки їх не виконають. Організаційними центрами були: Українська студентська спілка (Київ — Олесь Доній, Дніпродзержинськ (сьогодні — Кам’янське) — Олег Барков) та Студентське братство (Львів — Маркіян Іващишин). 

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

 

Прес-конференція: 30 років Революції на граніті в документах КҐБ та артефактах

Прес-конференція: 30 років Революції на граніті в документах КҐБ та артефактах

2 жовтня об 11:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану – ІІ поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 2 — відбудеться прес-конференція, присвячена 30-й річниці Революції на граніті.

Теми прес-конференції:

  • Презентація цифрової колекції документів про Революцію на граніті з архіву СБУ на Електронному архіві Українського визвольного руху (проєкт Центру досліджень визвольного руху).
  • Передача Музеєві Майдану електронного архіву світлин, документів і відео Студентського братства Львівщини про Революцію на граніті.
  • Презентація заходів із відзначення 30-річчя Революції на граніті: відеоролика, виставкових проєктів і тематичних дискусій із учасниками Революції на граніті.
  • Представлення виставки оригінальних артефактів із приватних архівів учасників Революції на граніті.

Учасники:

  • Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності
  • Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті
  • Ігор Кулик, директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті
  • Борис Пошивак, голова Ради Студентського братства Львівщини
  • Анна Олійник, керівниця Центру досліджень визвольного руху.

Виставку артефактів представлять учасники Революції на граніті Тарас Семущак, керівник медичної служби табору голодуючих, учасники голодування Олесь Пограничний та Олег Кузан.

30 років тому у малій залі Будинку профспілок відбулася прес-конференція лідерів студентства. Олесь Доній, Олег Барков, Ігор Коцюруба, Олег Кузан, Сергія Бащук попередили про активізацію студентських організацій і проведення маніфестацій, оскільки влада не слухає їхніх вимог.

Сьогодні документи КҐБ про Революцію на граніті – розсекречено. Спецслужби доносили керівництву держави плани студентів, пропонували «вжити заходів» для наведення порядку, відстежували шляхи протестувальників, записували розмови. Подивитися документи онлайн можна буде на сайті Електронного архіву визвольного руху (avr.org.ua).

Організатори та партнери заходу: Музей Майдану, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам’яті, Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті, Студентське братство Львівщини.  

Деталі:

У зв’язку з карантином дозволена присутність лише представників ЗМІ. Акредитація для ЗМІ: https://cutt.ly/9f90K2R

Усі зацікавлені можуть дивитися трансляцію на фейсбук-сторінці Національного музею Революції Гідності.

Кенгірське повстання. Криза тоталітаризму

Кенгірське повстання. Криза тоталітаризму

Кенгірське повстання. Криза тоталітаризму

23 липня об 11:00 відбудеться науковий онлайн-семінар Кенгірське повстання. Криза тоталітаризму.

Доповідачка: Леся Бондарук — історикиня, к.іст. н., дослідниця українського руху опору в радянських концтаборах, діяльності ОУН і УПА на Волині.

Лінк для долучення в Зумі: https://zoom.us/j/99231101360

Нагадуємо, що впродовж липня на прикладі трьох найбільших повстань — Норильськ, Воркута та Кенгір — говоримо про роль українців у боротьбі з ГУЛАГом.

9 липня відбувся перший семінар з цієї серії — Норильське повстання. Made by Ukrainians. Запис семінару можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/2Dtg0rQ

16 липня — другий семінар Воркутинське повстання в ГУЛАГу, запис за лінком: https://bit.ly/2OGMUYd

Стежте за подальшими анонсами на сторінці Центру.

 

 

АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

 
Як в Україні відкрили найбільші на пострадянському просторі архіви ЧК-КҐБ та, що збергілагося за завісою секретності? Така лекція відбудеться в Чернівцях.

Джерело: Історична правда

Про це повідомляють організатори із Української академії лідерства. Чернівці.

9 квітня 2015 року український парламент голосує відразу в цілому усі 4 “декомунізаційні” закони. Це була реакція на спробу повернути Україну в тоталітарне минуле. Перший закон відкривав доступ до архівів колишніх комуністичних спецслужб.

Що ховається за завісою секретності?

В чому звинувачував Комітет Вашого дідуся чи бабусю?

Чи могла спецслужба стежити за Вами під час навчання в інституті?

Хто із “сєлєбрєтіс” ХХ століття був агентом та чи можуть бути добрі і погані агенти?

Усе це та багато іншого на зустрічі із заступником директора Архіву СБУ (2014-2016), співавтором “декомунізаційних законів”, керівником академічних програм Центру досліджень визвольного руху , істориком та журналістом, редактором онлайн-видання “Історична Правда” – Володимиром Бірчаком.

Реєстрація за посиланням.

Час: 24 лютого, понеділок, 18:00

Місце: УАЛ. Чернівці, вул. Дарвіна, 2а