Як святкували день армії в УПА — архівні документи онлайн

Як святкували день армії в УПА — архівні документи онлайн

День захисників України — це також день УПА. Центр досліджень визвольного руху оприлюднює колекцію документів з повстанських архівів про святкування дня УПА у 1940-50-хх. 

Онлайн-колекція «День створення УПА» налічує 30 документів. Оригінали зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби Безпеки України та в Архіві Центру досліджень визвольного руху. Тепер їх можна переглянути та завантажити на сайті Електронного архіву. 

Вперше день створення УПА відсвяткували у 1947 році як 5 річницю діяльності Армії. Так, в повідомленні ОУН від 30 липня 1947 року йдеться: «Для ознаменування історичного моменту утворення Української Повстанчої Армії день 14 жовтня проголошено святом УПА». Інша повстанська листівка-заклик про «Свято  УПА» пише: «Українці! 14-го жовтня 1942 року з окремих повстанчих відділів повстала УПА. Цей день проголошено Святом УПА! Гідно відсвяткуймо його».

Денис Пасічник, координатор Е-архіву, говорить: «В опублікованій колекції містяться різні матеріали — від офіційних наказів Головного командира про святкування УПА до тематичних інформаційних плакатів. Підпільники серйозно готувалися до свята. З документів видно, що в цей день мали проводитися різні заходи, але одним з обов’язкових елементів було вшанування полеглих побратимів». 

Для організації святкування готували навіть інструкції. Для прикладу, зберігся документ з «Короткими вказівками як відсвяткувати свята УПА», адресований надрайонним і районним референтам пропаганди Станіславської округи. Один із пунктів документу говорить: «здержатися від тяжкої фізичної праці та відвідати Святочні Сходи, а також по-можливості відвідати одну із могил Героїв УПА, очевидно дуже конспіративно і обережно».

Також з документів дізнаємося, що з нагоди свята перейменовували важливі стратегічні об’єкти: «Із днем 14 жовтня 1947 року з нагоди Свята Української повстанської армії переіменовується всі важніші дороги та поля. Старі назви замінюється новими в честь поляглих Героїв УПА».

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті можна ознайомитися з більш ніж 25 тисячами оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Більше про те, що читати і дивитися про Українську повстанську армію — у добірці Центру досліджень визвольного руху.

Наказ Берії про боротьбу з українським підпіллям у вільному доступі

Наказ Берії про боротьбу з українським підпіллям у вільному доступі

Про заходи боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях Української РСР
Наказ «Про заходи з посилення боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях Української РСР», 9 жовтня 1944 р.

Центр досліджень визвольного руху спільно з архівом СБУ публікує онлайн копію наказу про «ліквідацію озброєних банд ОУН» на західній Україні, який підписали Лаврентій Берія та Всеволод Меркулов.

9 жовтня 1944 року у Москві підписали наказ №001240/00380 «О мероприятиях по усилению борьбы с оуновским подпольем и ликвидации вооруженных банд ОУН в западных областях Украинской ССР». [Приказ Народного комиссара внутренних дел СССР и Народного комиссара государственной безопасности СССР за 1944 год. 9 октября 1944 года, гор. Москва]

Основні положення наказу:

▪️ створити окреме Управління в НКВД «по боротьбі з бандитизмом»;
▪️ виділити війська НКВД для боротьби проти ОУН на західній Україні;
▪️ посилити репресії проти членів родин учасників підпілля та виселяти «цей контингент»;
▪️ працювати над агентурними операціями та вводити агентів до лав ОУН, щоб виявляти місцезнаходження боївок й оперативно знищувати їх, перекриваючи шляхи для відступу;
▪️ забезпечити проникнення агентів до складу Центрального Проводу ОУН, щоб ліквідувати його;
▪️ збільшити штат НКВД-НКҐБ УССР;
▪️ відрядити на західну Україну 250 кращих чекістів, щоб налагодити агентурно-оперативну роботу;
▪️ не затягувати слідство над учасниками підпілля і оголошувати населенню про їхні вироки.

Приказ Народного комиссара внутренних дел СССР и Народного комиссара государственной безопасности СССР за 1944 год №001240/00380 «О мероприятиях по усилению борьбы с оуновским подпольем и ликвидации вооруженных банд ОУН в западных областях Украинской ССР». 9 октября 1944 года, гор. Москва.

Наказ наразі зберігається в Галузевому державному архіві Служби безпеки України.

Документ можна завантажити на Електроному архіві Українського визвольного руху у високій якості та у вільному доступі.

 

 

 

 

 

 

Розшифрований документ українських підпільників передадуть до Тюрми на Лонцького

Розшифрований документ українських підпільників передадуть до Тюрми на Лонцького

акт вінчання

До дня захисника України запрошуємо до спільного заходу Служби зовнішньої розвідки України та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»: передавання розшифрованого тексту унікального документу українських підпільників.

8 жовтня 2020 року (четвер) о 14.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у Львові, відбудеться передача Службою зовнішньої розвідки України дешифрованого тексту унікального документу українського визвольного руху – Акту вінчання подружжя з Прикарпаття Григорія Вацеби і Марії Бабінчук.

У заході візьмуть участь:

  • Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»;
  • Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб, працівник Служби зовнішньої розвідки України;
  • близькі родичі Григорія Вацеби і Марії Бабінчук.

Присутні матимуть змогу ознайомитися з оригінальними матеріалами із Галузевого державного архіву СЗР України (зразками шифрів розвідувальної служби Державного Центру УНР у екзилі, референтури розвідки ОУН тощо);  зі світлинами, листами та іншими матеріалами з сімейного архіву і щойно виданою книгою про драматичну й героїчну долю подружжя повстанців.

Соціальна дистанція і всі запобіжні заходи в контексті карантину передбачені.

 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові

вул. Степана Бандери, 1

тел. 094 847 4220

lonckoho.lviv.ua

«Відкриті архіви для молодих науковців» — триває прийом заявок на семінар

«Відкриті архіви для молодих науковців» — триває прийом заявок на семінар

Відкриті архіви ЦДВР

Центр досліджень визвольного руху запрошує студентів та аспірантів подавати заявки на дводенний науковий семінар про роботу з архівними першоджерелами.

Науковий семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» триватиме з 12 до 13 листопада 2020 року у Львові.

Серед лекторів семінару — історики, дослідники, архівісти, генеалоги, а також журналісти, які працюють з архівними матеріалами.

Експерти розкажуть:

  • з чого починати архівні пошуки;
  • як читати документи;
  • до яких труднощів слід бути готовими;
  • як відстоювати свої права на доступ до інформації у разі їх порушення.

А також: як працювати з українськими темами в іноземних архівах та про режими доступу до архівних документів в європейських країнах.

Дослідники, які вивчають український рух опору середини ХХ ст., матимуть нагоду дізнатися про нові знахідки з «викопних архівів» та подивитися, як відбувається їх реставрація.

Планується практична сесія, де учасники зможуть обговорити тематику власних наукових досліджень та отримати підказки від менторів.

Також під час заходу відбудеться церемонія нагородження переможців конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920-х—1950-х рр».

Організатори покривають транспортні витрати (в межах України) та проживання для учасників, які цього потребуватимуть. Захід відбудеться за підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму (дедлайн — 10:00, 20 жовтня 2020). Результати відбору — не пізніше 23:59 23 жовтня 2020.

У разі додаткових питань напишіть на скриньку: history@cdvr.org.ua

Сторінка заходу у Фейсбуці.

Організатори та партнери:

  • Центр досліджень визвольного руху;
  • Український інститут національної пам’яті;
  • Національний музей-меморіал Тюрма на Лонцького;
  • Галузевий державний архів Служби безпеки України;
  • Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Нагадаємо, що 8 квітня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за «декомунізаційний пакет» законів. Один з них відкриває доступ до архівів комуністичних спецслужб в Україні. Щоб попрацювати з документами, потрібні лише заява та паспорт. Більше про те, як почати роботу з архівами КҐБ, читайте у посібнику «Архіви КҐБ для медіа».

Більше 25 з половиною тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження у високій якості, шукайте на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

 

 

Конкурс студентських наукових робіт про український визвольний рух

Конкурс студентських наукових робіт про український визвольний рух

Центр досліджень визвольного руху, історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» оголошують старт конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920—1950-х років».

Мета конкурсу — сприяти студентським науковим дослідженням з тематики українського визвольного руху. Для переможців обіцяють премії: за найкращу роботу — 5000 грн, а також дві заохочувальні винагороди за друге і третє місце відповідно — 3000 і 2000 грн. Також організатори підготують подарункові комплекти наукових видань з тематики.

На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках — цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках — автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, «Геополітичні ідеї на шпальтах “Розбудови нації”» чи «Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр.»), так і з її творцями (наприклад «Діяльність М. Сціборського в Парижі», «Діяльність Я. Моралевича в США»);
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених особам або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, «Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.»);
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними будуть теми, пов’язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).

Водночас організатори зазначають, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Цікавлять оригінальні роботи, що спираються на аналіз наявної історіографії та джерельної бази.

Для участі у конкурсі потрібно до 1 жовтня 2020 року подати електронний пакет документів: 

1) заявку (заповнюється онлайн),

2) конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами), 

3) власне фото у форматі jpeg, 

4) ілюстрації до статті у форматі jpeg (якщо такі є),

5) підписи до ілюстрацій (при їх наявності) у форматі Word на адресу konkurs@cdvr.org.ua 

Робота має бути виконана українською мовою. Матеріали, які надійдуть пізніше 1 жовтня 2020 року, або не відповідатимуть вимогам до розгляду не приймаються.

Учасники мають право представити на Конкурс лише одну дослідницьку роботу, за умови, що ця робота подається на участь у даному Конкурсі вперше, не подана на інші конкурси та не була раніше опублікована.

Конкурсна комісія 2020 року:

  • д.і.н. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
  • PhD Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»;
  • к.і.н. Олег Репан, доцент кафедри історії Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, представник Інституту суспільних досліджень;
  • к.і.н. Олександр Іщук, завідувач відділу історії України у ХХ ст. Національного музею історії України;
  • Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України;
  • Сергій Рябенко, юрист, член Центру досліджень визвольного руху, співавтор т.зв. «декомунізаційного пакету» законів.

Конкурс наукових робіт з українського визвольного руху проводиться Центром досліджень визвольного руху з 2012 року. У разі додаткових питань можна звертатися до координатора конкурсу Дениса Пасічника +38 091 600 99 54 або написати на скриньку konkurs@cdvr.org.ua 

конкурс студентських робіт 2020

“Молочний” бідон та ящик від німецьких мін: у лісі знайшли ще два архіви УПА

“Молочний” бідон та ящик від німецьких мін: у лісі знайшли ще два архіви УПА

У Стратинських лісах Рогатинського району Івано-Франківської області знайшли «молочний» бідон та металевий ящик від німецьких мін часів Другої світової війни, які були заповнені архівними повстанськими документами. Значна частина документів із двох архівів досі була невідомою історикам.
Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович. Більше фото – galinfo.com.ua

Джерело – galinfo

Фото – Олена Ляхович

Документи передали директору Національного Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслану Забілому та Центру досліджень визвольного руху.. Науковці музею наразі працюють над цими архівами, про це інформує кореспондентка Гал-інфо.

За словами Руслана Забілого, знайдений у бідоні архів добре зберігся. Натомість архів, який був у металевому ящику для німецьких мін, має суттєві втрати.

«Один із архівів зберігся ідеально. Багато буде роботи пов’язаної з реставрацією, але це не критично. Нам траплялися архіви у значно гіршому стані», — сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Додамо, що цьогоріч на Західній Україні віднайдено та передано науковцям «Тюрми на Лонцького» вже п’ять архівів.

«Документи дуже важливої тематики пов’язаної із Словаччиною, перебуванням повстанців там. Вивчення на тій території ставлення до українців. Також багато документів, які стосуються українсько-польських стосунків. Маємо звіти підпілля ОУН та підрозділів УПА з теренів Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей, які діяли у межах Воєнних округ (ВО) УПА «Буг», «Лисоня», «Говерля» та на території Закерзоння (сучасна територія Польщі).  

Йдеться про раніше невідомі звіти та хроніки повстанських підрозділів із Тернопільщини та Франківщини з грудня 1945 року по першу половину 1946 року. Це надзвичайно цінне джерело, адже про бойову діяльність підрозділів збереглось не так багато інформації. Особливо, що стосується питання формування підрозділів, вишколів та перших боїв. Такі хроніки — це написана історія цілих повстанських підрозділів. Також є списки тих, хто отримував нагороди, списки загиблих із Закерзоння, тощо.  Усі архівні документи датуються 1945-46 роками», – сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Також вперше виявлено п’ять звітів з Тактичного відтинка «Магура», що входив до складу ВО «Говерля» та низку хронік сотень з ВО «Лисоня». Знайдено з десяток невідомих досі типів бофонів.

Сенсаційна знахідка: на Львівщині знайшли бідон з архівом УПА та аптечкою

Як зазначив Руслан Забілий, цікавою є тема виборів до Верховної Ради УРСР 10 лютого 1946 року. Вибори були важливими для радянської влади, аби легалізувати окупацію Західної України.

«Якщо говорити про весь комплекс, то документи  стосуються Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей, Закерзоння. Також є документи, які походять із групи «Південь» — це Волинь. Є оперативні звіти з’єднання «Холодний Яр», яке входило в оперативну групу «Південь». Це документи надзвичайно цінні для зрозуміння того, як діяла ця група УПА. Цікаво, що матеріал викладений лише за два роки», – сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Він вважає, що документи в архівах призначалися для вищого керівництва.

«Архіви із Стратинських лісів є цінним історичним джерелом. Документація призначалася, очевидно, не для провідника середнього рівня. Ймовірно, архів призначався для інформування лідерів ОУН та головного командування УПА. Втім, встановити, чи працювали з ним члени Проводу ОУН наразі немає можливості, але ми вперше виявили кримптоніми підпільної пошти «АА» та «612», — сказав він.

Під Рогатином знайшли повстанський архів

За словами Руслана Забілого, Рогатинський район, де виявили архів, був особливим для підпілля.

«Це був перетин трьох областей: Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Саме на Рогатинщині дуже часто перебував Шухевич, Кук та інші провідники. Переважно там ситуативно перебував провід ОУН, керівництво визвольного руху. Це було зручно з точки зору комунікації», — сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Наразі з документами працюють реставратори та історики. Згодом їх оприлюднять в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua.

Історія з бідону: трофеї, протоколи та унікальний шарж на Шухевича

Архів, який зберігався у німецькій мінометній скринці законсервують.

Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, цього року в музей “Тюрма на Лонцького” вже передали один архів УПА з Рогатинського району.

Знайшли новий бідон із документами УПА. Тепер у Турківському районі Львівщини.

Знайшли новий бідон із документами УПА. Тепер у Турківському районі Львівщини.

5 квітня 2019 року до Національного музею “Тюрма на Лонцького” у Львові передали черговий повстанський архів, який, як і попередні знайдені, зберігався у бідоні.

Знахідка походить із лісу біля с. Боберка Турківського району Львівської області. Бідон з документами знайшов місцевий житель Богдан Пасьович, цілеспрямовано шукаючи сліди повстанців, повідомили “Історичній правді” в Національному музеї “Тюрма на Лонцького”.

У бідоні містилися документи, які стосуються діяльності Української повстанської армії та Організації українських націоналістів у регіоні. На жаль, архів дуже сильно пошкоджений. Утім, науковці вважають, що є всі можливості відновлення документів до стану, який уможливить прочитання.

Документи підпілля ОУН на регіональному рівні становлять особливу цінність, оскільки зазвичай є єдиним джерелом для дослідження подій та встановлення деталей біографій учасників визвольної боротьби. Після реставрації документи будуть зберігатися у архіві Центру досліджень визвольного руху, де з ними зможуть працювати науковці, а їх електронні копії будуть доступні на сайті avr.org.ua.

“На сьогоднішній день можемо сказати, що документи стосуються періоду 1945—1950 років. Зокрема, це пропагандивні матеріали, звіти про діяльність повстанців на Турківщині, протоколи допитів Службою Безпеки та інше”, — зазначає директор Музею-меморіалу Руслан Забілий.

Документи передали Забілому в приміщенні районної державної адміністрації у присутності Голови РДА Олександра Лабецького. Це перший за довгий час повстанський архів, знайдений на Турківщині.

Нагадаємо, на Тернопільщині документи підпілля ОУН та УПА знайшли  в старому вулику.

Джерело – Історична правда

Шарж на Шухевича та протоколи переговорів з поляками. Новий бідон з архівом ОУН і УПА знайшли на Прикарпатті

Шарж на Шухевича та протоколи переговорів з поляками. Новий бідон з архівом ОУН і УПА знайшли на Прикарпатті

Відразу після Другої світової війни українські повстанці шукали співпраці з польським антикомуністичним підпіллям. Про це свідчать документи віднайденого недавно повстанського архіву, який передали Центру досліджень визвольного руху на Івано-Франківщині.

Бідон із документами українського визвольного руху знайшли 12 січня в Рогатинському районі Івано-Франківської області місцеві мешканці в лісі між селами Воронів та Руда. Документи добре збереглися – це дає змогу історикам говорити про зміст архіву.

«Деякі документи пошкоджені, деякі взяв грибок, але в цілому архів дуже добре зберігся. Ми витягли їх із бідона – папери вологі, тож їх необхідно висушити. І далі можна реставрувати», – говорить Руслан Забілий, генеральний директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».

Руслан Забілий особисто приймав знахідку в Рогатинському музеї «Опілля», куди її передали пошуковці Володимир Дзера і Тарас Веркалець.

Папери підпілля Організації українських націоналістів та Української повстанської армії датуються 1945-1946 роками. Їх левова частка походить із Закерзоння – українських етнічних земель у складі сучасної Польщі, де діяли Закерзонський крайовий провід ОУН та військова округа УПА «Сян».

Директор “Тюрми на Лонцького” Руслан Забілий і повстанські документи з бідону

До архіву потрапили звіти надрайонних проводів ОУН, тактичних відтинків УПА у складі ВО «Сян», пропагандистські матеріали. Є навіть матеріали пропаганди польського підпілля, яке теж діяло в регіонах, підконтрольних УПА. Кілька документів засвідчують спроби УПА налагодити співпрацю з окремими підрозділами колишньої польської Армії Крайової в 1945-1946 рр. з метою спільної боротьби проти комуністичного режиму.

Окрім того, бідон містив низку документів структур групи УПА-Захід, які діяли в Галичині, та місцевого підпілля ОУН. Це – кілька звітів командування групи, звіти Служби безпеки ОУН, три накази Головного військового штабу УПА, два звіти тактичних відтинків, які оперували на Івано-Франківщині.

Серед серйозної оперативної документації знайшлося місце навіть гумору й сатирі. У паперах пошуковці знайшли шарж на Головного командира УПА Романа Шухевича.

Повстанський архів зараз віддано на реставрацію в Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», після чого Центр досліджень визвольного руху оцифрує документи й завантажить у відкритий доступ на сайт Електронного архіву українського визвольного руху.

Усі фото зроблені Рогатинським музеєм “Опілля”.

В новознайденому архіві УПА — списки репресованих радянською владою українців

В новознайденому архіві УПА — списки репресованих радянською владою українців

Ще один бідон з документами УПА 1949-1951 років знайшли біля Львова. У ньому — списки загиблих повстанців, списки депортованих та арештованих радянськими карально-репресивними органами селян.

Документи пролежали закопані у Янівських лісах біля Львова 66 років. Зараз їх передали в Архів Центру досліджень визвольного руху.

Як розповів директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» к.і.н. Руслан Забілий, знахідка містить підпільні інформаційні видання, документи Служби безпеки ОУН та документи організаційної мережі ОУН.

«В молочний алюмінєвий бідон невідомий архівіст-підпільник ретельно підібрав та склав документи, запаковані частково в кілька полотняних мішечків, а решта — в газету. За газетами історики встановили, що документи заархівували в першій половині 1951 р. На пакунках олівцем і чорнилом позначено адресу підпільної пошти. Саме розшифровка цих цифрових позначок дасть можливість встановити, від кого та кому лініями зв’язку передавалися документи», — розповів історик.

Найбільше тут звітів із різних районів Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської, Рівненської та Волинської областей про ситуацію в регіонах, інформаційну роботу, втрати підпілля, детальна й узагальнена інформація про життя селян, створення колгоспної системи, репресивні заходи радянської влади та ін.

Також є багато підпільних видань, зокрема журнал «Чорний Ліс», твори повстанського поета Марка Боєслава, журнали для дітей, юнацтва, офіціозів ОУН («Революціонер-пропагандист», «За волю нації», «На чатах», «Діти України» та ін.). Окремими виданнями представлена публіцистика Осипа Дяківа – «Горнового», Петра Федуна – «Полтави», звернення та заклики до населення які багатотисячними тиражами розповсюджувалися підпільниками.

Також є кілька документів підпільної Служби безпеки, як от інструкції про проведення слідчої роботи,  організацію діловодства та кілька десятків протоколів про обставини загибелі повстанців.

Реставратори Архіву ЦДВР кажуть, що документи в хорошому стані, проте нескладної реставрації все ж потребують. Пізніше з ними детально ознайомляться історики, оцифрують та оприлюднять в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua.

На думку істориків, цей комплекс документів дає можливість доволі детально дослідити становище селянства та діяльність підпілля ОУН на завершальному етапі активної збройної боротьби.

Як відомо, документи українського підпілля регулярно знаходять у металевих бідонах у землі. Наприклад, у лютому співробітники СБУ випадково натрапили на схованку із раритетними документами ОУН під час огляду підвалу однієї із закинутих будівель на околицях Теребовлі (Тернопільська область).

Довідка:

Архів Центру досліджень визвольного руху — це унікальний архів документальних, усних, речових, фото- та відеосвідчень про визвольну боротьбу ОУН та УПА, діяльність репресивних структур на території України, дисидентський рух та масовий демократичний рух кінця 1980-х — початку 1990-х.

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовується спільно Центром досліджень визвольного руху, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеє «Тюрма на Лонцького» за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету «Києво-Могилянська академія». Сьогодні в Е-архіві доступні копії 24010 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

П’ять віднайдених архівів Служби безпеки ОУН. Зафіксовані і злочини НКВС

П’ять віднайдених архівів Служби безпеки ОУН. Зафіксовані і злочини НКВС

П’ять архівів років підпілля Організації українських націоналістів близько 70 років пролежали в землі. Їх знайшли на Львівщині і Тернопільщині протягом останніх шести місяців. Віднайдені документи допоможуть науковцям відповісти на чимало запитань минулого століття. Віднайдені архіви представлені у музеї «Тюрма на Лонцького» у Львові.

Архівні документи, а це друга половина 40-х – початок 50-х років, були заховані у бідони. Так зазвичай українські підпільники у них закопували у землю цінні матеріали. Останній бідон було знайдено кілька тижнів тому на Тернопільщині у Бережанському районі. Документи були заховані у корені дерева і довелось викорчувати пеньок. Про місця захоронення знали лише поодинокі особи.

Серед документів – листівки ОУН до української інтелігенції, а таких однотипних листівок понад 5 тисяч і всі вони у доброму стані. Підпільники, попри важкі умови життя та діяльності, реалізували різні ідеї у боротьбі з радянською пропагандою. У віднайдених архівах: фінансові звіти, протоколи допитів, трофейні документи – особисті документи чекістів, бофони – гроші оуніців та упівців, особисті речі оунівців, печатки, виготовлені у підпіллі, для ознакування архіву ОУН, карикатурні малюнки Сталіна і радянської влади.

Знайдено понад 5 тисяч листівок до українців

Знайдено понад 5 тисяч листівок до українців

 

Особливо цінною є картотека ОУН, чого раніше науковці не знаходили. У ній перелік людей, яких оунівці у чомусь підозрювали, перевіряли. Важливими для дослідження є збережені опитування біженців зі Східної України, які від голоду 1946-47 років рятувались на Тернопільщині і розповідали оунівцям про колгоспи, життя за радянської влади.

Картотека архіву Служби безпеки УПА

Картотека архіву Служби безпеки УПА

 

«Документи потрапили до нас різними шляхами: це були випадкові знахідки людей, які принесли до нас ці архіви. Також і цілеспрямовано люди шукали. Минулого тижня ми привезли архів із Тернопільщини. Його передало управління СБУ, яке знайшло документи у когось під час своєї операції щодо незаконного тримання зброї. Вилучили архів і нам передали. Це дуже важливо, що працівники СБУ це знайшли і нам передали», – каже директор музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.

Листівка до 6-ї річниці утворення Української повстанської армії

Листівка до 6-ї річниці утворення Української повстанської армії

Кожен документ – окрема історія

Архіви підпілля ОУН дозволять глибше дослідити український визвольний рух, зрозуміти і співставити чимало фактів із радянськими документами. Для прикладу, серед віднайденого архіву є унікальна знахідка – списки селян, депортованих із Рівненської області у період акції «Захід» у жовтні 1947 року. Цю акцію проводили МДБ і МВС УРСР. Вказівку про відправлення у віддалені регіони СРСР із західних областей родин оунівців дало МВС СРСР. Загалом із західних областей України тоді у досить короткий час виселили понад 26 тисяч родин, а це близько 78 тисяч чоловіків, жінок, дітей, останніх зокрема було депортовано понад 22 тисячі.

«Досі нам не були відомі документи, які збирались, узагальнювались у підпіллі. Ми такі документи знайшли і зможемо співставити джерела. Ми можемо детально дізнатись інформацію про чекістів, про їхню роботу і роль», – говорить Руслан Забілий.

Листівки ОУН до українців

Листівки ОУН до українців

 

 

Серед матеріалів є протокол допиту, а це окрема історія життя двох людей. Радянська агент із Тернопільщини Софія Гонз зізнається Службі безпеки ОУН, що вона видала радянським спецслужбам землячку – медсестру, зв’язкову УПА, на псевдо «Домовина», а це була Ванда Горчинська, яка досі живе на Тернопільщині. Батько Ванди Горчинської був поляком, якось під час сутички батько Софії Гонз, українець, захистив його. Донька поляка стала підпільницею ОУН, а дочка українця – Софія Гонз стала радянською сексоткою. Відтак Ванда Горчинська дізнається ім’я людини, яка її видала.

«З кожного архіву можна отримати окрему історію. Тут є цікаві документи, коли ОУН фіксувало дії злочинної радянської влади. В одному описано, як енкаведисти вбили людей, які не мали жодного стосунку до підпілля ОУН, хату спалили, арештували глухо-німого чоловіка і його допитували. Що можна було питати у такої людини? Його били, катували і вбили. Будемо ці документи співставляти з іншими джерелами», – наголосив керівник архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Печатки із архіву ОУН

Печатки із архіву ОУН

 

Серед архівних документів є карикатурні малюнки. На одному написано:

«Каже Федь до Богдана

Наш вождь зажурився,

Бо у партію рабів

Ніхто не зловився».

Науковці зауважили, що вперше мають листівку, на якій Сталін зображений у вигляді «чорта».

Карикатура, знайдена в архіві документів ОУН, що були закопані у бідоні. На ній зображено Сталіна у вигляді чорта

Карикатура, знайдена в архіві документів ОУН, що були закопані у бідоні. На ній зображено Сталіна у вигляді чорта

 

 

Стан п’яти віднайдених архівів ОУН і УПА задовільний. За словами працівників музею, більшість документів, завдяки сучасним технологіям, вдасться реставрувати. Відтак вони відкриють нові сторінки складної історії українського визвольного руху середини ХХ століття.

 

Галина Терещук, Радіо Свобода