100 років полковнику УПА Василю Галасі: опубліковані документи

100 років полковнику УПА Василю Галасі: опубліковані документи

12 листопада 1920 року народився один із керівників українського збройного підпілля та член Проводу ОУН Василь Галаса — «Орлан». До 100-річчя легендарного полковника УПА, Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам’яті опублікували онлайн 35 документів з його архівних справ.

Переглянути збірку можна на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху: https://bit.ly/35ohBur 

У колекції можна ознайомитися з такими документами:

«35 документів з архівної справи Василя Галаси вперше опубліковані онлайн, — розповідає координатор Електронного архіву Денис Пасічник. — Водночас це лише маленька частина з справ на видатного підпільника, які в оригіналі зберігаються в Архіві СБУ і є доступними для ознайомлення усім охочим».

 

Василь Галаса_Світлина з анкети арештованого_1953 рік

Довідки:

Галаса Василь Михайлович («Орлан») — народився 12 листопада 1920 року в селі Білокриниця на Тернопільщині. Полковник УПА, член Української головної визвольної ради, крайовий провідник ОУН Північно-Західних Українських земель (ПЗУЗ), керівник Перемишлянського обласного проводу ОУН. Відповідав за організацію рейдів УПА у Західну Європу. Займався інформаційною роботою: керував підпільною друкарнею, редагував видання та журнали ОУН. Був нагороджений Золотим Хрестом Заслуги і медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах». 

У 1953-му році Галасу разом із дружиною Марією Савчин схопило МҐБ за допомогою легендованої (несправжньої) групи повстанців. У 1958-му засуджений до 10-ти років виправних таборів. Після звільнення 1960-го жив у Києві під постійним наглядом спецслужб. З 1991-го збирав та впорядковував матеріали про історію українського визвольного руху, працював в Інституті археографії НАНУ. Помер 5 жовтня 2002 року, похований у Києві на Берковецькому цвинтарі. Автор книги спогадів «Наше життя і боротьба».

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Архів національної пам`яті (Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті) —  установа, що має сконцентрувати в собі весь масив даних за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще досі зберігають документи Радянського союзу. Зокрема таких як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, органи прокуратури та суди. Архів має приміщення в 11 тис. кв. метрів у Києві на вулиці Пухівській, 7, яке  за сталого бюджетного фінансування буде реконструйоване за два роки і зможе зберігати історичні документи.

Опис прикріплених світлин: 

  1. Василь Галаса, світлина з анкети арештованого (1953 рік)
  2. Осип Дяків («Горновий», друг дитинства Василя Галаси), Осип Кусень («Сірий», залучив В.Галасу до ОУН) і Василь Галаса (1930-ті роки).

 

 

 

Як святкували день армії в УПА — архівні документи онлайн

Як святкували день армії в УПА — архівні документи онлайн

День захисників України — це також день УПА. Центр досліджень визвольного руху оприлюднює колекцію документів з повстанських архівів про святкування дня УПА у 1940-50-хх. 

Онлайн-колекція «День створення УПА» налічує 30 документів. Оригінали зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби Безпеки України та в Архіві Центру досліджень визвольного руху. Тепер їх можна переглянути та завантажити на сайті Електронного архіву. 

Вперше день створення УПА відсвяткували у 1947 році як 5 річницю діяльності Армії. Так, в повідомленні ОУН від 30 липня 1947 року йдеться: «Для ознаменування історичного моменту утворення Української Повстанчої Армії день 14 жовтня проголошено святом УПА». Інша повстанська листівка-заклик про «Свято  УПА» пише: «Українці! 14-го жовтня 1942 року з окремих повстанчих відділів повстала УПА. Цей день проголошено Святом УПА! Гідно відсвяткуймо його».

Денис Пасічник, координатор Е-архіву, говорить: «В опублікованій колекції містяться різні матеріали — від офіційних наказів Головного командира про святкування УПА до тематичних інформаційних плакатів. Підпільники серйозно готувалися до свята. З документів видно, що в цей день мали проводитися різні заходи, але одним з обов’язкових елементів було вшанування полеглих побратимів». 

Для організації святкування готували навіть інструкції. Для прикладу, зберігся документ з «Короткими вказівками як відсвяткувати свята УПА», адресований надрайонним і районним референтам пропаганди Станіславської округи. Один із пунктів документу говорить: «здержатися від тяжкої фізичної праці та відвідати Святочні Сходи, а також по-можливості відвідати одну із могил Героїв УПА, очевидно дуже конспіративно і обережно».

Також з документів дізнаємося, що з нагоди свята перейменовували важливі стратегічні об’єкти: «Із днем 14 жовтня 1947 року з нагоди Свята Української повстанської армії переіменовується всі важніші дороги та поля. Старі назви замінюється новими в честь поляглих Героїв УПА».

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті можна ознайомитися з більш ніж 25 тисячами оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Більше про те, що читати і дивитися про Українську повстанську армію — у добірці Центру досліджень визвольного руху.

Наказ Берії про боротьбу з українським підпіллям у вільному доступі

Наказ Берії про боротьбу з українським підпіллям у вільному доступі

Про заходи боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях Української РСР
Наказ «Про заходи з посилення боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях Української РСР», 9 жовтня 1944 р.

Центр досліджень визвольного руху спільно з архівом СБУ публікує онлайн копію наказу про «ліквідацію озброєних банд ОУН» на західній Україні, який підписали Лаврентій Берія та Всеволод Меркулов.

9 жовтня 1944 року у Москві підписали наказ №001240/00380 «О мероприятиях по усилению борьбы с оуновским подпольем и ликвидации вооруженных банд ОУН в западных областях Украинской ССР». [Приказ Народного комиссара внутренних дел СССР и Народного комиссара государственной безопасности СССР за 1944 год. 9 октября 1944 года, гор. Москва]

Основні положення наказу:

▪️ створити окреме Управління в НКВД «по боротьбі з бандитизмом»;
▪️ виділити війська НКВД для боротьби проти ОУН на західній Україні;
▪️ посилити репресії проти членів родин учасників підпілля та виселяти «цей контингент»;
▪️ працювати над агентурними операціями та вводити агентів до лав ОУН, щоб виявляти місцезнаходження боївок й оперативно знищувати їх, перекриваючи шляхи для відступу;
▪️ забезпечити проникнення агентів до складу Центрального Проводу ОУН, щоб ліквідувати його;
▪️ збільшити штат НКВД-НКҐБ УССР;
▪️ відрядити на західну Україну 250 кращих чекістів, щоб налагодити агентурно-оперативну роботу;
▪️ не затягувати слідство над учасниками підпілля і оголошувати населенню про їхні вироки.

Приказ Народного комиссара внутренних дел СССР и Народного комиссара государственной безопасности СССР за 1944 год №001240/00380 «О мероприятиях по усилению борьбы с оуновским подпольем и ликвидации вооруженных банд ОУН в западных областях Украинской ССР». 9 октября 1944 года, гор. Москва.

Наказ наразі зберігається в Галузевому державному архіві Служби безпеки України.

Документ можна завантажити на Електроному архіві Українського визвольного руху у високій якості та у вільному доступі.

 

 

 

 

 

 

Розшифрований документ українських підпільників передадуть до Тюрми на Лонцького

Розшифрований документ українських підпільників передадуть до Тюрми на Лонцького

До дня захисника України запрошуємо до спільного заходу Служби зовнішньої розвідки України та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»: передавання розшифрованого тексту унікального документу українських підпільників.

8 жовтня 2020 року (четвер) о 14.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у Львові, відбудеться передача Службою зовнішньої розвідки України дешифрованого тексту унікального документу українського визвольного руху – Акту вінчання подружжя з Прикарпаття Григорія Вацеби і Марії Бабінчук.

У заході візьмуть участь:

  • Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»;
  • Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб, працівник Служби зовнішньої розвідки України;
  • близькі родичі Григорія Вацеби і Марії Бабінчук.

Присутні матимуть змогу ознайомитися з оригінальними матеріалами із Галузевого державного архіву СЗР України (зразками шифрів розвідувальної служби Державного Центру УНР у екзилі, референтури розвідки ОУН тощо);  зі світлинами, листами та іншими матеріалами з сімейного архіву і щойно виданою книгою про драматичну й героїчну долю подружжя повстанців.

Соціальна дистанція і всі запобіжні заходи в контексті карантину передбачені.

 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові

вул. Степана Бандери, 1

тел. 094 847 4220

lonckoho.lviv.ua

«Відкриті архіви для молодих науковців» — триває прийом заявок на семінар

«Відкриті архіви для молодих науковців» — триває прийом заявок на семінар

Відкриті архіви для молодих науковців

Центр досліджень визвольного руху запрошує студентів та аспірантів подавати заявки на дводенний науковий семінар про роботу з архівними першоджерелами.

Науковий семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» триватиме з 19 до 20 листопада 2020 року у Львові.

Серед лекторів семінару — історики, дослідники, архівісти, генеалоги, а також журналісти, які працюють з архівними матеріалами.

Експерти розкажуть:

  • з чого починати архівні пошуки;
  • як читати документи;
  • до яких труднощів слід бути готовими;
  • як відстоювати свої права на доступ до інформації у разі їх порушення.

А також: як працювати з українськими темами в іноземних архівах та про режими доступу до архівних документів в європейських країнах.

Дослідники, які вивчають український рух опору середини ХХ ст., матимуть нагоду дізнатися про нові знахідки з «викопних архівів» та подивитися, як відбувається їх реставрація.

Планується практична сесія, де учасники зможуть обговорити тематику власних наукових досліджень та отримати підказки від менторів.

Також під час заходу відбудеться церемонія нагородження переможців конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920-х—1950-х рр».

Організатори покривають транспортні витрати (в межах України) та проживання для учасників, які цього потребуватимуть. Захід відбудеться за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Українського культурного фонду.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму (дедлайн — 10:00, 20 жовтня 2020). Результати відбору — не пізніше 23:59 23 жовтня 2020.

У разі додаткових питань напишіть на скриньку: history@cdvr.org.ua

Сторінка заходу у Фейсбуці.

Організатори та партнери:

  • Центр досліджень визвольного руху;
  • Український інститут національної пам’яті;
  • Національний музей-меморіал Тюрма на Лонцького;
  • Галузевий державний архів Служби безпеки України;
  • Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Нагадаємо, що 8 квітня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за «декомунізаційний пакет» законів. Один з них відкриває доступ до архівів комуністичних спецслужб в Україні. Щоб попрацювати з документами, потрібні лише заява та паспорт. Більше про те, як почати роботу з архівами КҐБ, читайте у посібнику «Архіви КҐБ для медіа».

Більше 25 з половиною тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження у високій якості, шукайте на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

 

 

 

 

 

 

КҐБ проти студентської революції 90-го — оприлюднені документи

КҐБ проти студентської революції 90-го — оприлюднені документи

Стали доступні онлайн свідчення з архівів КҐБ та фото студентського протесту, який передував відновленню незалежності України. З нагоди 30-річчя події можна ознайомитися із колекцією в Електронному архіві Українського визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ й Архівом національної пам’яті публікує на сайті Е-архіву оцифровану збірку із 44 документів про “Революцію на граніті”.

“Увагу всієї країни привернула акція голодування студентів у Києві, де у центрі міста розташований наметовий табір. Біля голодуючих щоденно проводяться несанкціоновані мітинги і походи, що дезорганізують рух транспорту на Хрещатику. 10 жовтня мало місце багатолюдне пікетування будинку Держтелерадіо УРСР”, — йдеться у повідомленні, поданому у жовтні 1990 року на ім’я Леоніда Кравчука, тодішнього Голову Верховної Ради УРСР.

Силовики неодноразово пропонували “вжити заходи” для “наведення порядку” та побоювалися, що цей протест може запустити незворотні “деструктивні” наслідки.

“Колекція включає документи, які хронологічно охоплюють ширший період — 1988—1990 роки. Це показує контекст напередодні Революції”, — розповідає Анна Олійник, директорка Центру досліджень визвольного руху. — “Наприклад, один документ показує, як реагували спецслужби на ініціативи щодо відродження національної символіки, яку студенти згодом широко використовували під час протесту. В іншому КҐБ скаржиться, що закордонні частини ОУН та українська діаспора втручаються в демократичні перетворення в Україні (мовою документів КҐБ — “розхитують радянську владу”)”.

КҐБ також повідомляв про плани демократичної опозиції провести “всеукраїнську політичну забастовку” 1 жовтня, зокрема, хто і звідки планує приїхати, де будуть зупинятися, що саме планують робити. Готував звіти про настрої в столиці та регіонах, про реакцію людей на студентське голодування тощо.

Також до колекції увійшли 16 світлин, які львівське Студентське братство передало до фондів Національного музею Революції Гідності.

Конкурс студентських наукових робіт про український визвольний рух

Конкурс студентських наукових робіт про український визвольний рух

Центр досліджень визвольного руху, історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» оголошують старт конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920—1950-х років».

Мета конкурсу — сприяти студентським науковим дослідженням з тематики українського визвольного руху. Для переможців обіцяють премії: за найкращу роботу — 5000 грн, а також дві заохочувальні винагороди за друге і третє місце відповідно — 3000 і 2000 грн. Також організатори підготують подарункові комплекти наукових видань з тематики.

На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках — цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках — автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, «Геополітичні ідеї на шпальтах “Розбудови нації”» чи «Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр.»), так і з її творцями (наприклад «Діяльність М. Сціборського в Парижі», «Діяльність Я. Моралевича в США»);
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених особам або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, «Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.»);
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними будуть теми, пов’язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).

Водночас організатори зазначають, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Цікавлять оригінальні роботи, що спираються на аналіз наявної історіографії та джерельної бази.

Для участі у конкурсі потрібно до 1 жовтня 2020 року подати електронний пакет документів: 

1) заявку (заповнюється онлайн),

2) конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами), 

3) власне фото у форматі jpeg, 

4) ілюстрації до статті у форматі jpeg (якщо такі є),

5) підписи до ілюстрацій (при їх наявності) у форматі Word на адресу konkurs@cdvr.org.ua 

Робота має бути виконана українською мовою. Матеріали, які надійдуть пізніше 1 жовтня 2020 року, або не відповідатимуть вимогам до розгляду не приймаються.

Учасники мають право представити на Конкурс лише одну дослідницьку роботу, за умови, що ця робота подається на участь у даному Конкурсі вперше, не подана на інші конкурси та не була раніше опублікована.

Конкурсна комісія 2020 року:

  • д.і.н. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
  • PhD Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»;
  • к.і.н. Олег Репан, доцент кафедри історії Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, представник Інституту суспільних досліджень;
  • к.і.н. Олександр Іщук, завідувач відділу історії України у ХХ ст. Національного музею історії України;
  • Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України;
  • Сергій Рябенко, юрист, член Центру досліджень визвольного руху, співавтор т.зв. «декомунізаційного пакету» законів.

Конкурс наукових робіт з українського визвольного руху проводиться Центром досліджень визвольного руху з 2012 року. У разі додаткових питань можна звертатися до координатора конкурсу Дениса Пасічника +38 091 600 99 54 або написати на скриньку konkurs@cdvr.org.ua 

конкурс студентських робіт 2020

Розсекречені документи про те, як КҐБ приховував правду про жертв Великого терору віднині онлайн

Розсекречені документи про те, як КҐБ приховував правду про жертв Великого терору віднині онлайн

Енді Воргол. Серп і молот
Енді Воргол. Серп і молот
До Дня пам’яті жертв політичних репресій Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України опублікував онлайн-колецію із 32 документів про те, як КҐБ приховувало інформацію про масові розстріли жертв Великого терору.

Серед опублікованих документів є Директива про “Порядок відповідей на запити громадян про долю засуджених до вищої міри покарання (розстрілу) у 30-і роки”. На документі стоїть радянський гриф “совершенно секретно”.

Зокрема Директива постановляє, що органи КҐБ мають усно відповідати на запити про долю заарештованих за “контрреволюційну діяльність” та розстріляних у 30-х роках громадян.

В усній бесіді правоохоронці мають повідомити родичам, що засуджені отримали вирок до 10 років виправно-трудових таборів та померли у місцях відбування покарання.

Однак для вирішення правових та соціальних питань допускається можливість зареєструвати смерть засудженого заднім числом у відповідному органі та надати письмову довідку.

Як виконувалась ця Директива, ілюструють витяги зі справ на деяких репресованих представників українського культурного та політичного життя.

До онлайн-колекції увійшли документи зі справ на Миколу ЗероваЛеся Курбаса, Валер’яна Підмогильного, Андрія Паніва (Панова — так він записаний у матеріалах справи) та Сергія Остапенка (прем’єр-міністра уряду УНР).

Вирок
Вирок “Трійки” про розстріл Миколи Зерова Джерело: ГДА СБУ

 

“Цинічно, що в офіційних версіях про долю засуджених, які КҐБ озвучував рідним, основними причинами смерті ставали серцеві захворювання: як-то “параліч серцево-судинної системи” у Зерова, “інфаркт міокарда” у Сергія Остапенка чи “інфаркт серця” у Андрія Паніва”, — коментує координатор Електронного архіву Денис Пасічник.

“Секретний” висновок про смерть Миколи Зерова Джерело: ГДА СБУ

Матеріали службової кореспонденції показують, як віддавались вказівки про реєстрацію фіктивних причин та дат смерті.

Наприклад, серед опублікованих архівних матеріалів є звернення дружини Миколи Зерова, Софії, яка через 20 років після розстрілу чоловіка звернулась з проханням видати довідку про його смерть.

На що співробітники правоохоронних органів віддали розпорядження постфактум зареєструвати у паспортному столі смерть громадянина Зерова. При цьому там мало бути вказано, що літератор помер у 1941 році (а не від розстрілу у 1937-му) у місцях позбавлення волі. Офіційна причина смерті — параліч серцево-судинної системи.

Саме така довідка мала бути надіслана Софії Зеровій для надання у соціальні служби. Відповідні рішення викладені у секретному висновку, який підписали співробітники органів за погодженням заступника начальника УВД Ленобласті підполковника Єрмолаєва.

Заява Софії Зерової щодо довідки про смерть чоловіка
Заява Софії Зерової щодо довідки про смерть чоловіка Джерело: ГДА СБУ

 

Однак були випадки, коли родичам вдавалось досягти вказування справжньої дати та причини смерті в документах. Сестра літератора Андрія Паніва, Клавдія Клименко, починаючи з 1937 року, писала в органи листи з проханнями надати їй інформацію про смерть брата і про обставини справи.

Їй кілька разів повідомляли офіційну причину смерті — інфаркт у 1942 році. Зрештою у 1989 році, після тривалих листувань з різними установами, їй вдалось досягнути того, щоб в органах реєстрації виправили інформацію у документах про смерть Паніва: вказали коректну дату і справжню причину смерті — розстріл.

Онлайн-колекцію “Приховування правди про жертв Великого терору” можна переглянути та завантажити за посиланням.

Більше документів про сталінські репресії 1937–1938 років на сайті Електронного архіву в розділі “Великий терор”.
Електронний архів — Електронний архів Українського визвольного руху (avr.org.ua) є сервісом відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів.

Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті можна знайти більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

“Молочний” бідон та ящик від німецьких мін: у лісі знайшли ще два архіви УПА

“Молочний” бідон та ящик від німецьких мін: у лісі знайшли ще два архіви УПА

У Стратинських лісах Рогатинського району Івано-Франківської області знайшли «молочний» бідон та металевий ящик від німецьких мін часів Другої світової війни, які були заповнені архівними повстанськими документами. Значна частина документів із двох архівів досі була невідомою історикам.
Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович. Більше фото – galinfo.com.ua

Джерело – galinfo

Фото – Олена Ляхович

Документи передали директору Національного Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслану Забілому та Центру досліджень визвольного руху.. Науковці музею наразі працюють над цими архівами, про це інформує кореспондентка Гал-інфо.

За словами Руслана Забілого, знайдений у бідоні архів добре зберігся. Натомість архів, який був у металевому ящику для німецьких мін, має суттєві втрати.

«Один із архівів зберігся ідеально. Багато буде роботи пов’язаної з реставрацією, але це не критично. Нам траплялися архіви у значно гіршому стані», — сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Додамо, що цьогоріч на Західній Україні віднайдено та передано науковцям «Тюрми на Лонцького» вже п’ять архівів.

«Документи дуже важливої тематики пов’язаної із Словаччиною, перебуванням повстанців там. Вивчення на тій території ставлення до українців. Також багато документів, які стосуються українсько-польських стосунків. Маємо звіти підпілля ОУН та підрозділів УПА з теренів Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей, які діяли у межах Воєнних округ (ВО) УПА «Буг», «Лисоня», «Говерля» та на території Закерзоння (сучасна територія Польщі).  

Йдеться про раніше невідомі звіти та хроніки повстанських підрозділів із Тернопільщини та Франківщини з грудня 1945 року по першу половину 1946 року. Це надзвичайно цінне джерело, адже про бойову діяльність підрозділів збереглось не так багато інформації. Особливо, що стосується питання формування підрозділів, вишколів та перших боїв. Такі хроніки — це написана історія цілих повстанських підрозділів. Також є списки тих, хто отримував нагороди, списки загиблих із Закерзоння, тощо.  Усі архівні документи датуються 1945-46 роками», – сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Також вперше виявлено п’ять звітів з Тактичного відтинка «Магура», що входив до складу ВО «Говерля» та низку хронік сотень з ВО «Лисоня». Знайдено з десяток невідомих досі типів бофонів.

Сенсаційна знахідка: на Львівщині знайшли бідон з архівом УПА та аптечкою

Як зазначив Руслан Забілий, цікавою є тема виборів до Верховної Ради УРСР 10 лютого 1946 року. Вибори були важливими для радянської влади, аби легалізувати окупацію Західної України.

«Якщо говорити про весь комплекс, то документи  стосуються Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей, Закерзоння. Також є документи, які походять із групи «Південь» — це Волинь. Є оперативні звіти з’єднання «Холодний Яр», яке входило в оперативну групу «Південь». Це документи надзвичайно цінні для зрозуміння того, як діяла ця група УПА. Цікаво, що матеріал викладений лише за два роки», – сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена ЛяховичНевідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Він вважає, що документи в архівах призначалися для вищого керівництва.

«Архіви із Стратинських лісів є цінним історичним джерелом. Документація призначалася, очевидно, не для провідника середнього рівня. Ймовірно, архів призначався для інформування лідерів ОУН та головного командування УПА. Втім, встановити, чи працювали з ним члени Проводу ОУН наразі немає можливості, але ми вперше виявили кримптоніми підпільної пошти «АА» та «612», — сказав він.

Під Рогатином знайшли повстанський архів

За словами Руслана Забілого, Рогатинський район, де виявили архів, був особливим для підпілля.

«Це був перетин трьох областей: Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Саме на Рогатинщині дуже часто перебував Шухевич, Кук та інші провідники. Переважно там ситуативно перебував провід ОУН, керівництво визвольного руху. Це було зручно з точки зору комунікації», — сказав Руслан Забілий.

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Невідомі звіти УПА. Фото Олена Ляхович

Наразі з документами працюють реставратори та історики. Згодом їх оприлюднять в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua.

Історія з бідону: трофеї, протоколи та унікальний шарж на Шухевича

Архів, який зберігався у німецькій мінометній скринці законсервують.

Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, цього року в музей “Тюрма на Лонцького” вже передали один архів УПА з Рогатинського району.

Знайшли новий бідон із документами УПА. Тепер у Турківському районі Львівщини.

Знайшли новий бідон із документами УПА. Тепер у Турківському районі Львівщини.

5 квітня 2019 року до Національного музею “Тюрма на Лонцького” у Львові передали черговий повстанський архів, який, як і попередні знайдені, зберігався у бідоні.

Знахідка походить із лісу біля с. Боберка Турківського району Львівської області. Бідон з документами знайшов місцевий житель Богдан Пасьович, цілеспрямовано шукаючи сліди повстанців, повідомили “Історичній правді” в Національному музеї “Тюрма на Лонцького”.

У бідоні містилися документи, які стосуються діяльності Української повстанської армії та Організації українських націоналістів у регіоні. На жаль, архів дуже сильно пошкоджений. Утім, науковці вважають, що є всі можливості відновлення документів до стану, який уможливить прочитання.

Документи підпілля ОУН на регіональному рівні становлять особливу цінність, оскільки зазвичай є єдиним джерелом для дослідження подій та встановлення деталей біографій учасників визвольної боротьби. Після реставрації документи будуть зберігатися у архіві Центру досліджень визвольного руху, де з ними зможуть працювати науковці, а їх електронні копії будуть доступні на сайті avr.org.ua.

“На сьогоднішній день можемо сказати, що документи стосуються періоду 1945—1950 років. Зокрема, це пропагандивні матеріали, звіти про діяльність повстанців на Турківщині, протоколи допитів Службою Безпеки та інше”, — зазначає директор Музею-меморіалу Руслан Забілий.

Документи передали Забілому в приміщенні районної державної адміністрації у присутності Голови РДА Олександра Лабецького. Це перший за довгий час повстанський архів, знайдений на Турківщині.

Нагадаємо, на Тернопільщині документи підпілля ОУН та УПА знайшли  в старому вулику.

Джерело – Історична правда