Хто, де і за що сидів у 1981-му — дані про українських політв’язнів опублікували в Електронному архіві визвольного руху

Хто, де і за що сидів у 1981-му — дані про українських політв’язнів опублікували в Електронному архіві визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху у відкритому доступі в Електронному архіві avr.org.ua розмістивадресний покажчик українських політв’язнів у СРСР, зібраний у грудні 1981 року активістами діаспори, щоб організувати допомогу та привернути увагу світу до українських в’язнів сумління.

Адресний покажчик містить довідки про 291 особу — дисидентів та учасників визвольного руху, які у 1981 році відбували ув’язнення за вироками з політичних мотивів. Видання було першою спробою зібрати найважливішу інформацію про українських політв’язнів. До нього увійшли дані про ув’язнених лише з України, що відбували покарання станом на грудень 1981 року.

«Тут можна знайти імена та прізвища, дати народження, професії, діяльність, що призвела до арешту, винесені вироки, минулі ув’язнення, кінець поточного терміну ув’язнення, адреси родин та адреси у в’язниці чи засланні», — розповідає координатор проекту «Електронний архів визвольного руху» Данило Саламін.

«Зібрану інформацію використовували для листування та організації акцій солідарності та підтримки українських політв’язнів. Тепер ці дані цікаві для дослідників, адже серед списку не лише такі відомі люди, як Іван Гель, Мирослав Маринович, Василь Стус, Василь Овсієнко, Левко Лук’яненко, Василь Лісовий, Семен Глузман, але й багато малознаних на сьогодні імен та стисла інформація про них», — каже співробітник проекту «Електронний архів визвольного руху» Андрій Вівчар.

Адресний покажчик було видано невеликим накладом в українському видавництві «Смолоскип» ім. В. Симоненка у містах Торонто (Канада) та Балтимор (США) 1981 року, упорядник — Марта Гарасовська.

«У квітні 2013 року покажчик передали в Архів Центру досліджень визвольного руху представники української громади в Торонто, а вже сьогодні він у вільному доступі в Інтернеті для всіх зацікавлених дослідників», — зазначає координатор проекту «Електронний архів визвольного руху» Данило Саламін.

Копію видання можна переглянути за посиланням.

Довідка

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею «Тюрма на Лонцького». Сьогодні в Е-архіві доступні копії 11004 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Додано 23.09.2013

Особовий фонд Романа Бжеського передали в Архів ЦДВР

Особовий фонд Романа Бжеського передали в Архів ЦДВР

Архів Центру досліджень визвольного руху поповнився документами з особового фонду дослідника української історії, літератора Романа Бжеського. Одну з трьох його архівних колекцій зібрала та передала до Львова дружина історика Надія Бжеська.

Колекцію уже упорядкували та оцифрували, загалом вона налічує 48 документів та бібліотеку: 30 книг та 3 періодичних видання.

«Особливий інтерес становлять машинописи праць Романа Бжеського з історії України, теорії українського націоналізму, “Біла книга. Національна і соціальна політика совєтів на службі московського імперіалізму”, перевидана у 2008 році. Є кілька досліджень про Івана Мазепу, Лесю Українку, Миколи Хвильового, Леоніда Мосендза», — розповідає історик, архівіст Геннадій Іванущенко.

У цій архівній колекції зберігається також портрет Симона Петлюри, намальований Бжеським, його листування з поетом Леонідом Мосендзом. Є також різні критичні зауваги щодо окремих публікацій (зокрема, Енциклопедії українознавства за редакцією В. Кубійовича), листи про творчість Людмили Старицької-Черняхівської, Миколи Руденка та інших письменників, газетні вирізки про загибель Володимира Івасюка.

Фонд Романа Бжеського налічує ще дві архівні колекції. Одна з них — спогади і матеріали про часи Української революції 1917—1920 років — міститься в Чернігові та готується до друку. Інша колекція зберігається за кордоном у дочки Романа Бжеського пані Маргарити. Обидві колекції планують найближчим часом упорядкувати та передати до Архіву ЦДВР.

Архів Центру досліджень визвольного руху почав формуватися 2002 року і зараз налічує 34 фонди документів, а також колекції фоно-, фото- та відеоматеріалів. Загалом це понад 170 тисяч документів періоду 1930—2000-х рр. Комплектація архіву постійно поповнюється завдяки власній пошуковій роботі Центру, а також співпраці з українськими науковими осередками за кордоном. Оцифровані та упорядковані матеріали зі свого архіву ЦДВР викладає у вільному доступі на сайті Електронного архіву визвольного руху avr.org.ua.

Додано 25.06.2013

Архів поета УПА Марка Боєслава виявили на Прикарпатті

Архів поета УПА Марка Боєслава виявили на Прикарпатті

На Прикарпатті в лісовому масиві на кордоні Галицького та Калуського районів розкопали архів повстанського поета, публіциста і пропагандиста Михайла Дяченка (Марка Боєслава). Про це на прес-конференції в Івано-Франківську повідомив краєзнавець, депутат Івано-Франківської обласної ради Зіновій БОЙЧУК. За його словами, пошуком і розкопками артефакту займався він разом із правнуком поета Михайлом ЛІЩИНСЬКИМ. З.БОЙЧУК зауважив, що цікавинкою є те, що бідон, в якому зберігалися документи у землі, був накритий звичайною учнівською картою Російської Федерації. На його думку, найцікавішою знахідкою є «Збірник ідеологічно-вишкільних матеріалів» з власноручними виправленнями повстанця і поета М.Боєслава, який був методичним посібником для пропагандистів підпілля ОУН-УПА. Також у бідоні збережена особова слідча справа чоловіка з Рожнятівського району, датована 1948 роком. «Проте, цілком зрозуміти знахідку не вдалося, бо в архіві є багато зашифрованих матеріалів, – зауважив З.БОЙЧУК. – Тому для їх розшифровки доведеться залучати спецслужби». Водночас він переконаний, що є ще дуже багато важливих документів у людей «на руках». У прес-конференції також взяли участь правнук письменника М.ЛІЩИНСЬКИЙ та начальник управління культури Івано-Франківської облдержадміністрації Володимир ФЕДОРАК, які повідомили, що сьогодні З.БОЙЧУК працює на документальною стрічкою «Сталеві строфи Марка Боєслава». Фільм зніматиметься на основі знайдених творів автора та фактів з його життя. Презентувати стрічку мають намір уже в квітні цього року, яка складатиметься із 6 серій. Довідка УНІАН. Дяченко Михайло (псевдоніми «Гомін», «Марко Боєслав») народився 25 березня 1910 року в селі Боднарів Калуського району Івано-Франківської області. Помер 1952 року. Навчався у Станиславівській гімназії та на факультеті права Львівського університету. Член ОУН. Політв’язень польських тюрем (1934-1935, 1937-1939). Працівник осередку пропаганди Карпатського краю (1945-1950), крайовий референт пропаганди УПА (1950-1952). Нагороджений Срібним Хрестом заслуги (1948). Відомий повстанський письменник та поет діяв під псевдонімом «Марко Боєслав». http://unian.net/ukr/news/news-357243.html