АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

 
Як в Україні відкрили найбільші на пострадянському просторі архіви ЧК-КҐБ та, що збергілагося за завісою секретності? Така лекція відбудеться в Чернівцях.

Джерело: Історична правда

Про це повідомляють організатори із Української академії лідерства. Чернівці.

9 квітня 2015 року український парламент голосує відразу в цілому усі 4 “декомунізаційні” закони. Це була реакція на спробу повернути Україну в тоталітарне минуле. Перший закон відкривав доступ до архівів колишніх комуністичних спецслужб.

Що ховається за завісою секретності?

В чому звинувачував Комітет Вашого дідуся чи бабусю?

Чи могла спецслужба стежити за Вами під час навчання в інституті?

Хто із “сєлєбрєтіс” ХХ століття був агентом та чи можуть бути добрі і погані агенти?

Усе це та багато іншого на зустрічі із заступником директора Архіву СБУ (2014-2016), співавтором “декомунізаційних законів”, керівником академічних програм Центру досліджень визвольного руху , істориком та журналістом, редактором онлайн-видання “Історична Правда” – Володимиром Бірчаком.

Реєстрація за посиланням.

Час: 24 лютого, понеділок, 18:00

Місце: УАЛ. Чернівці, вул. Дарвіна, 2а

 

У Києві презентували онлайн-курс «Розсекречені» про роботу з архівами КҐБ

У Києві презентували онлайн-курс «Розсекречені» про роботу з архівами КҐБ

Презентація онлайн курсу "Розсекречені"

Чи всі агенти спецслужб були поганими? Як дізнатися хто доносив на сусідів чи навіть на свою родину? Чи є в протоколах допитів правда? Наскільки можна вірити «документам КҐБ» та про що вони можуть нам розповісти — про це говорили експерти на презентації навчального курсу 26 грудня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.

Усі навчальні матеріали курсу у безкоштовному доступі. Щоб отримати доступ до конспектів навчальних матеріалів та пройти навчальні тести, потрібно лише зареєструватися на платформі студії онлайн-освіти EdEra

Курс презентували:

  • Володимир Бірчак — головний експерт онлайн-курсу та автор навчальних матеріалів, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху;
  • Юлія Лисенко — менеджерка курсу, студія онлайн-освіти EdEra;
  • Андрій Когут — директор Галузевого державного архіву СБУ;
  • Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України;
  • Станіслав Лячинський — директор програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження»;
  • Едуард Андрющенко — журналіст, автор кількох десятків матеріалів на основі документів з архівів КҐБ, автор Телеграм-каналу «KGBfiles», учасник проекту Центру досліджень визвольного руху «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа» (2018).

Володимир Бірчак та Юлія Лисенко розповіли про змістовні та технічні особливості курсу: як обирали найважливішу інформацію, щоб вмістити її в короткі відео, як працювали над навчальними тестами, перевіряли факти з архівних документів для візуалізації та вирішували етичні проблеми в іграх про агентів.

Анна Олійник, координаторка проекту та директорка Центру досліджень визвольного руху говорить: «Ми хотіли зробити архіви КҐБ цікавими не лише для істориків. Ми показуємо, наприклад, журналістам, скільки там нерозказаних гостросюжетних історій. Однак отримуємо зворотній зв’язок і від фахових істориків та студентів, для яких наші архівні програми допомагають краще розібратися з алгоритмами архівного пошуку. Формат освітнього онлайн-курсу допомагає доносити інформацію ще швидше та простіше. Наші партнери, EdEra, в свою чергу зробили так, щоб навчальні відео виглядали не менш цікаво, ніж серіал на Нетфліксі». 

Сьогодні найбільший масив документів комуністичних спецслужб зберігається у Галузевому державному архіві Служби безпеки України, який займає перше місце у рейтингу доступу до архівів серед інших посткомуністиністичних країн. Директор Архіву, Андрій Когут радіє створенню такого онлайн-крусу: «Журналісти часто приходять в архів і просять показати щось цікаве, але ж у нас все цікаве! Цей курс допоможе також і нам — сподіваюся, що тепер журналісти та дослідники приходитимуть до нас вже більш підготовленими». 

Відеозапис презентації можна переглянути тут: http://bit.ly/37gPawq 

Онлайн-курс «Розсекречені» по роботі з архівами КҐБ підготовлений Центром досліджень визвольного руху спільно зі студією онлайн-освіти EdEra за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Нагадаємо, що 8 квітня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за «декомунізаційний пакет» законів. Один з них відкриває доступ до архівів комуністичних спецслужб в Україні. Щоб попрацювати з документами, потрібні лише заява та паспорт. Більше про те, як почати роботу з архівами КҐБ, читайте у посібнику «Архіви КҐБ для медіа».  

Більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження у високій якості, шукайте на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху

 

Розсекречені. Презентація онлайн-курсу про роботу з архівами КҐБ

Розсекречені. Презентація онлайн-курсу про роботу з архівами КҐБ

Картинки по запросу "розсекречені архіви"

Онлайн-курс «Розсекречені» детально розповідає, як розібратися з документами комуністичних спецслужб.       

26 грудня під час презентації експерти та розробники розкажуть про зміст курс та специфіку навчання, а також поділяться інсайтами створення освітнього міні-серіалу.

Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Майдан Незалежності, 2 (2-й поверх Будинку Профспілок)

26 грудня 2019 року

початок о 18:30

Центр досліджень визвольного руху спільно зі студією онлайн-освіти EdEra презентують результати річної роботи над матеріалом, який має полегшити життя для журналістів, дослідників та всіх охочих знайти інформацію у відкритих архівах КҐБ. 

Курс розповідає про те:

  • з чого починати архівний пошук та як підготуватися до походу в архів;
  • які є типи архівних документів;
  • як верифікувати інформацію, отриману з протоколів допитів;
  • як розібратися у двох десятках типів агентів спецслужб

та багато іншого. 

Окрім цього курс пропонує анімовані архівні історії, конспекти з посиланнями на корисні джерела, копії-ілюстрації архівних документів, про які йдеться, інтерв’ю з гарвардськими істориками про роботу з архівними джерелами, а також документальні ігри в агентів. 

Реєстрація на онлайн-курс за посиланням: bit.ly/36Qom6m 

Участь у презентації візьмуть:

  • Володимир Бірчак — головний експерт онлайн-курсу та автор навчальних матеріалів, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху;
  • Юлія Лисенко — менеджерка курсу, студія онлайн-освіти EdEra;
  • Андрій Когут — директор Галузевого державного архіву СБУ;
  • Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України;
  • Олександр Сушко — директор Міжнародного фонду «Відродження»;
  • Едуард Андрющенко — журналіст, автор кількох десятків матеріалів на основі документів з архівів КҐБ, автор Телеграм-каналу «KGBfiles», учасник проекту Центру досліджень визвольного руху «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа» (2018).

Модерує: Анна Олійник — директорка Центру досліджень визвольного руху, координаторка проекту від ЦДВР. 

Вхід на презентацію вільний. Подія у Фейсбуці: https://www.facebook.com/events/570080240512295/ 

Експерти розповіли молодим дослідникам про роботу з архівними документами

Експерти розповіли молодим дослідникам про роботу з архівними документами

Фото: galinfo.com.ua

25 молодих науковців на семінарі 10 грудня у Львові зі з’ясовували специфіку роботи з архівними джерелами та алгоритми архівного пошуку в українських та закордонних установах.

Семінар включав практичну частину, де учасники мали змогу порадитись з експертами щодо процесу роботи над своїми науковими проектами, а також обговорити ресурси, де можна знайти більше інформації для своїх робіт. 

Під час доповідей та лекцій експерти розповідали про:

  1. типи архівних документів та алгоритми архівного пошуку;
  2. те, як шукати інформацію у розсекречених архівах КҐБ та на які нюанси звертати увагу;
  3. роботу з українськими темами у закордонних архівах та режим доступу до архівних документів у Німеччині, Франції та Польщі;
  4. можливості для молодих дослідників, які пропонує Центр досліджень визвольного руху. 

Дослідникам провели екскурсію Архівом Центру досліджень визвольного руху, а також показали як відбувається процес реставрації віднайдених документів. Учасники переглянули, як виглядають повстанські архіви періоду Другої світової та визвольного руху після неї, віднайдені в молочних бідонах, та чому спецслужби строго контролювали наявність таких бідонів на виробництві. 

«Законодавчі гарантії вільного доступу до архівів — це важливо. Але справді вільний доступ у якісному розумінні — це “вмілі руки”. Це фахівці та зацікавлені, котрі володіють спеціальними знаннями. Наша команда завжди радо ділиться цими знаннями. Дякуємо Тюрмі на Лонцького та Українському інституту національної пам’яті за підтримку і співпрацю», — прокоментувала Анна Олійник, директорка Центру досліджень визвольного руху. 

Семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» організував Центр досліджень визвольного руху спільно з Музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького» за підтримки Українського інституту національної пам’яті. Участь у заході взяли науковці зі Львова, Києва, Чернігова, Харкова, Запоріжжя та інших міст України. 

Міжнародна наукова конференція «Архіви комуністичних спецслужб: формування, використання, інтерпретації»

Міжнародна наукова конференція «Архіви комуністичних спецслужб: формування, використання, інтерпретації»

5dc961f161618.jpg

 

Національна академія наук України

Інститут історії України

Галузевий державний архів Служби безпеки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті

Центр досліджень визвольного руху

АРХІВИ КОМУНІСТИЧНИХ СПЕЦСЛУЖБ:
ФОРМУВАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

12 листопада 2019 р.

м. Київ, вул. Володимирська 60

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

ОРГКОМІТЕТ:

Валерій Смолій, директор Інституту історії України НАН України, голова оргкомітету

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України, співголова оргкомітету

Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, секретар оргкомітету

Богдан Біляшівський, генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»

Геннадій Боряк, заступник директора Інституту історії України НАН України

Ігор Кулик, директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті

Анна Олійник, директор Центру досліджень визвольного руху

Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Олександр Рубльов, учений секретар Інституту історії України НАН України, завідувач відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України, головний редактор журналу «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ»

Лариса Якубова, завідувач відділу історії 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України

Проблемні питання щодо документів комуністичних спецслужб:

  • Джерелознавчі дослідження «архівів ЧК–ГПУ–НКВД–МГБ–КГБ».
  • Історіографія діяльності комуністичних спецслужб.
  • Методологія дослідження та понятійний апарат.
  • Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб.
  • Особливості доступу та діяльності архівних установ, що зберігають документи комуністичних спецслужб.

Робоча мова конференції: українська, англійська, російська.

Для участі в конференції слід надіслати до 15 вересня 2019 заявку на участь та анотацію пропонованого тексту доповіді (до 500 слів) на електронну пошту за адресою: 5roman@ukr.net

Відповідальна особа: Роман Подкур.

Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей.

Відібрані Оргкомітетом тексти доповідей будуть опубліковані у журналі «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ» №2 за 2019 р. Публікація журналу наприкінці листопада – початок грудня 2019 р.

Термін подачі статей – до 14 жовтня 2019 року.

Архіви КҐБ для медіа: Посібник

Архіви КҐБ для медіа: Посібник

Розсекречені архіви радянських спецслужб допоможуть журналістам знаходити нові теми для своїх матеріалів, а також перевіряти інформацію, яка апелює до історії ХХ століття. Уміння читати архіви КҐБ стане в нагоді медійникам, які хочуть навчитись протидіяти пропаганді й дезінформації в інфопросторі. Автори посібника розповідають, як працювати з документами комуністичних спецслужб та перетворювати їх на історію.

Зміст

Висвітлювати минуле. Доступ до архівів для захисту свободи слова

Перед походом в архів

Як і з чого починати архівний пошук

Як читати документи КҐБ

Архівно-слідчі (кримінальні) справи

Агентурні справи

Оперативні матеріали

Інші масиви документів

Словничок

Від архіву до медіа

Як журналістові писати про історію

Фейки, дезінформація та пропаганда: як архіви можуть їх долати

Замість післямови

Де ховається диявол. Про журналістські стандарти в епоху «постправди»

Посібник створений у рамках проекту Центру досліджень визвольного руху «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа», який став можливим завдяки програмі «Transition» посольства Чеської Республіки в Києві, а також Міжнародному Вишеградському фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

archive_ukr-small_page

Завантажити Посібник у .pdf

"Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа". Як журналісти розкривали секрети СРСР

"Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа". Як журналісти розкривали секрети СРСР

Впродовж півроку журналісти з українських, польських, чеських та словацьких редакцій працювали з розсекреченими архівами КҐБ, щоб створити свої медіапроекти на основі архівних матеріалів. Результати вони презентують у Празі.

Учасники проекту розкажуть про досвід роботи з документами, як його конвертувати у медійний формат та як заохочувати редакцію випускати матеріали на історичну тему.

Будуть представлені проекти, які були опубліковані у таких виданнях як Радіо Свобода, Настоящее время, BBC.Україна, Insider, Studway, 5 канал, Texty.org.ua, Чеське радіо, Історична правда та інші.

Журналісти писали та знімали про те, як:

  • в СРСР вербували агентів серед письменників;

  • радянські адвокати захищали і «захищали» дисидентів;

  • спецслужби стежили за іноземцями та закордонними редакціями;

  • в Україні реагували на події Празької весни 1968 року.

А також про перший акт самоспалення у країнах соцтабору, вилучення валюти в гравців  футбольного клубу «Динамо», репресії проти студентів, «антирадянську діяльність» та багато іншого.

Автори архівної освітньої програми презентують ілюстрований посібник «Архіви КҐБ для медіа»: які документи можуть знайти журналісти у відкритих архівах, як їх читати, як перевіряти інформацію, як писати цікаво про історію та що таке журналістські стандарти в епоху постправди.

Презентація відбудеться у четвер, 13 грудня, о 14:00 у Центрі сучасного мистецтва «DOX» в залі «Studio», Poupětova 1, Praha 7.

Робочі мови: українська, чеська. Передбачено послідовний переклад.

Організатори та партнери: Центр досліджень визвольного руху (Україна), Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія), Архів справ державної безпеки, Галузевий державний архів Служби безпеки України (Україна), Посольство України у Чеській Республіці, Українська редакція Радіо Свобода, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Україна), організація Gulag.cz (Чехія).

Проект «Deconstruction. Aрхіви КҐБ для медіа» став можливим завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні у рамках програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського Фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

ПРОГРАМА

14:00 – Відкриття і презентація проекту «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа»

Євген Перебийніс – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці;

Ондржей Матейка – заступник директора чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів;

Володимир В’ятрович – Голова Українського інституту національної пам’яті;

Анна Олійник – координаторка проекту «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа», в.о. директора Центру досліджень визвольного руху;

Штепан Черноушек – координатор проекту у Чехії, представник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів, голова товариства «Gulag.cz».

14:20-14:50 – Презентація ілюстрованого посібника «Архіви КҐБ для медіа»

Андрій Когут – співавтор посібника, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Володимир Бірчак – співавтор посібника, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, редактор інтернет-видання «Історична правда»;

Ярина Ясиневич – співавторка посібника, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху;

Модерує Анна Олійник – редактор-упорядник посібника, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.

14:50-15:20 – Відкриття архівів комуністичних спецслужб як елемент демократичної трансформації

Володимир В’ятрович – Голова Українського інституту національної пам’яті.

15:20-15:50 – Відкриті архіви видають таємниці. Рух за приєднання Північно-Східної Словаччини до СРСР (1944-1945)

Міхал Шмігель – партнер проекту у Словаччині, історик, доцент Університету Матея Бела.

15:50-16:30 – Архіви проти фейків, дезінформації та пропаганди. Презентація журналістських проектів

Модерує Ольга Попович – партнерка проекту у Польщі, історикиня, членкиня ради фонду «Наш Вибір».

Презентація медійних проектів:

  • Едуарда Андрющенка (Current Time, WAS, Тексти, Insider): «Картинка з виставки. Як КГБ обіграв українську діаспору на Експо-67 у Монреалі»;

  • Софії Середи (Радіо Свобода): «Як КГБ намагався «заглушити» голос Свободи та чому чекісти не дозволяли  туристам фотографувати краєвиди»;

  • Любомира Сматани (Чеське радіо, DennikN): «Він  не погодився із серпнем 1968-го. КГБ його знищив. В архівах виявили відомості про невідомого українського дисидента».

16:30-17:00 Кава-перерва

17:00-18:00 – Презентація медійних проектів журналістів

  • Павло Солодько (Texty.org.ua): «Українці Празької весни: 5 драматичних біографій»;

  • Олег Криштопа (5 канал): «Справа Камінського: арешти української інтелігенції у Празі у 1945 році»;

  • Антон Семиженко (журнал «Країна»): «Міграція і втеча: як руснаки Словаччини зважилися на переїзд в Радянську Україну, а після використовували будь-яку можливість, щоб повернутися назад»;

  • Оксана Расулова (Studway): «Як радянські університети намагалися перетворити людей на систему».

Модерує: Штепан Черноушек – координатор проекту у Чехії, представник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів, голова товариства «Gulag.cz».

Що цікавого зберігають радянські архіви для журналістів

Що цікавого зберігають радянські архіви для журналістів

Картинки по запросу "Що цікавого зберігають радянські архіви для журналістів"

Презентація проекту «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа»

30 жовтня о 14:00 годині Центр досліджень визвольного руху спільно зі Школою журналістики Українського католицького університету запрошує студентів на презентацію результатів проекту «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа». 

Впродовж половини року журналісти з українських, польських, чеських та словацьких редакцій працювали з розсекреченими архівами КҐБ, щоб створити свої медіапроекти на основі архівних матеріалів. 

Учасники проекту розкажуть про свій досвід роботи з документами, як його конвертувати у цікавий медійний формат та як заохотити редакцію випустити матеріал на історичну тему. Також вони презентують свої проекти, які були опубліковані в таких виданнях як Радіо Свобода, Texty.org.ua, Громадське (ТБ), Укрінформ, Настоящее время, Український тиждень, BBC, Insider, Studway, WAS.media, Історична правда, вийшли на радіо (Громадське радіо) та телебаченні — iCTV, 5 канал, Еспресо TV, Дніпро TV. 

Журналісти писали про те, як:

  • в СРСР вербували агентів серед письменників; 
  • дружини відомих письменників доносили на своїх чоловіків;
  • радянські адвокати захищали дисидентів;
  • спецслужби стежили за іноземцями та закордонними редакціями;
  • в Україні реагували на події Празької весни 1968 року.

А також про перший акт самоспалення у країнах соцтабору, вилучення валюти в гравців «Динамо», репресії проти студентів, «антирадянську діяльність», та багато іншого. 

Автори архівної освітньої програми презентують ілюстрований посібник «Архіви КҐБ для медіа»: які документи можуть знайти журналісти у відкритих архівах, як їх читати, як перевіряти інформацію, як писати цікаво про історію та що таке журналістські стандарти в епоху постправди. Студенти Школи журналістики УКУ зможуть отримати примірник книги безкоштовно. 

Адреса: вул. Хуторівка,35а (корпус Філосовсько-богословського факультету), Львів

Контактна особа: Катерина Ніколаєнко, + 38 066 147 59 79 

Проект «Deconstruction. Aрхіви КҐБ для медіа» став можливим завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні у рамках програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського Фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів. 

Презентація посібника «Архіви КҐБ для медіа». Прес-сніданок

Презентація посібника «Архіви КҐБ для медіа». Прес-сніданок

31 жовтня об 11:00 годині Центр досліджень визвольного руху запрошує журналістів на прес-сніданок, щоб презентувати посібник «Архіви КҐБ для медіа». 

Ілюстрована книга вийшла друком наприкінці жовтня. У ній експерти розповідають, як за допомогою розсекречених документів радянських спецслужб протидіяти дезінформації та пропаганді, яка апелює до подій ХХ століття. 

Посібник складається з  п’яти розділів:

1) з чого починати архівний пошук (Андрій Когут, директор Архіву СБУ);

2) як читати документи КҐБ: різновиди справ, типові фальсифікації, кросчекінг (Володимир Бірчак, керівник академічних програм ЦДВР);

3) як писати про історію цікаво (Отар Довженко, медіаексперт);

4) як архіви можуть долати фейки, дезінформацію та пропаганду (Ольга Попович, фонд «Наш вибір»)

5) про журналістські стандарти в епоху «пост-правди» (Юрій Макаров, журналіст, письменник). 

 

Учасники презентації:

Андрій Когут — співавтор, директор Архіву Служби безпеки України;

Володимир Бірчак — співавтор, керівник академічних програм ЦДВР;

Руслан Забілий — директор Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», науковий консультант підготовки посібника;

Отар Довженко (участь погоджується) — співавтор, медіаексперт, співредактор онлайн-видання MediaLab, керівник моніторингового центру громадської організації «Детектор медіа»

 

Експерти на основі документів зауважують, що методи, які застосовує Росія у гібридній війні сьогодні, дуже схожі на ті, які використовувало КҐБ у Радянському Союзі. 

Посібник буде корисний не тільки журналістам, але й усім, хто хоче розібратись, що таке документи КҐБ і як їх читати. 

Адреса:  Музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», вул. Степана Бандери,1, Львів

 

Посібник створено у рамках проекту «Deconstruction. Aрхіви КҐБ для медіа», який став можливим завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні та програмі Transition, а також Міжнародного Вишеградського Фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Пражская весна глазами КГБ. Рассекреченные документы из архивов СБУ о вторжении советских войск в Чехословакию

Пражская весна глазами КГБ. Рассекреченные документы из архивов СБУ о вторжении советских войск в Чехословакию

Из рассекреченных документов КГБ, опубликованных архивом СБУ

Источник – Уроки истории XX век

Автор – Анна Олейник

Одной из главных новостей советологии, связанных с недавним пятидесятиетием советского вторжения в Чехословакию, стало обнародование очередной порции рассекреченных документов КГБ в Украине — Центр исследований освободительного движения и Отраслевой государственный архив Службы безопасности Украины выложили в свободный доступ 345 документов о «Пражской весне» 1968 года. Оцифрованные копии в хорошем качестве можно найти на сайте Электронного архива Украинского освободительного движения или в конце этой статьи в сжатом виде в формате PDF.

Документы рассказывают о:

  • политической обстановке в Чехословакии:                                                                                                  «Печать, радио и телевидение активно выступают против органов безопасности, требуя их устранения, как преступной организации, <…> управляемой друзьями из СССР, которых они называют “гориллами Берии”».
  • реакции чехословацкого населения на вторжение советских войск:                                                               «Мы все равно сделаем как захотим, и ваша армия все равно уйдет с нашей территории, должна уйти…  Если они останутся, я буду первый как коммунист с оружием в руках выбрасывать так называемых приятелей…».
  • реакции населения УССР на события в Чехословакии:                                                                             «Если бы эти события были в СССР, я бы первый взял винтовку и стрелял бы коммунистов. Если бы не   советы, то мой сын Федя был бы капиталистом».
  • комментарии мобилизованных советских военнослужащих:                                                                    «Мы уходим за границу и в СССР не вернемся. Продавай мебель и уезжай к родным».

    «…В частях сейчас никого нет, все полки и дивизии выехали по тревоге — боеготовность І. Это из-за напряженной обстановки за рубежом. Все войска ПрикВО сейчас у границы. Страшно, если что то случится….».

    «19 апреля нас подняли по тревоге и мы выехали во Львовскую область, стояли в лесу 16 дней, а потом загрузили танки и как вы думаете куда мы поехали, через всю Польшу к границе Чехословакии. Чехи нам границу не открыли, а открыли немцам, так что наши танки стоят на территории Польши у границ Чехословакии в полной готовности, только ждут сигнала, а мы сейчас стоим в лесу и завтра или послезавтра погрузим на себя танковую дивизию и повезем ее в Прагу. Вообще такие дела разворачиваются, что дело пахнет… Я думаю вы понимаете…, … ну а теперь, как нас принимали в Польше. Всю дорогу нам бросали цветы».

  • а также свидетельства о систематической слежке КГБ за чешскими дипломатами и чиновниками, изучении частной переписки граждан и военнослужащих, установлении практически прямого управления внутренними делами республики из Кремля в период после вторжения, социологическая аналитика, согласно которой, в частности, порядка 25% населения СССР негативно оценивало вторжение, донесения о диссидентской активности и многое другое.

 

Электронный архив Украинского освободительного движения avr.org.ua является сервисом открытого он-лайн доступа к полнотекстовым копиям архивных материалов. Проект реализуется с 2013 года совместно Центром исследований освободительного движения, Львовским национальным университетом имени Ивана Франко и Национальным музеем-мемориалом «Тюрьма на Лонцкого» при участии Архива Службы безопасности Украины, Украинского института национальной памяти и Национального университета «Киево-Могилянская академия». Сегодня в Е-архиве доступны копии 24000 документов. Миссия проекта — делать прошлое доступным.

 ДЛЯ СКАЧИВАНИЯ