Ядерна програма СРСР: дуель науковців і спецслужб

Ядерна програма СРСР: дуель науковців і спецслужб

  • Коли? 10 грудня о 16:00
  • Доповідач: Ольга Сергієнко —кандидатка фізико-математичних наук
  • Модератор: Олеся Ісаюк — історикиня, доктор гуманітарних наук, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного рухe

Атом у СРСР асоціюється переважно з Чорнобилем. Більш ерудовані можуть пригадати ядерні випробування на полігоні у Семипалатинську. Останніми роками також стала відомою трагедія Тоцьких навчань 1954 року.

Але це – тільки вершина айсбергу. За завісою залишається дуже багато.
Перипетії складних стосунків науки й ідеології, які були у випадку фізиків-ядерників більш непередбачуваними, ніж у випадку митців і науковців гуманітарного профілю
Наприклад — вірите, що можна облаяти всесильного Берію і не те, що лишитися живим, а й стати легендою для фахівців у своїй сфері досьогодні?
Суто наукові і технічні рішення, які впливали на події. Саме той момент, коли дрібниця могла змінити і змінювала історію.
Людські історії. Наприклад, академік Курчатов, котрий своїми руками збирав ядерні відходи після першого «міні-Чорнобиля» у Союзі. Що й врешті звело його в могилу.
І головне, де у цій історії Україна.

Чекаємо на вас.

P.S. Вибухів не буде 😉

Лінк на сторінку зустрічі у Фейсбук, де буде відбуватися онлайн-трансляція: https://www.facebook.com/events/979440482539441/

#запідтримкиУКФ

 

 

НКВД та Голодомор: опубліковані документи репресій за перепис населення

НКВД та Голодомор: опубліковані документи репресій за перепис населення

У 1937 році НКВД розстріляв чиновників, які за результатами перепису населення показали значні демографічні втрати України після Голодомору 1932—1933 рр. Документи про цю подію віднині доступні онлайн.

Цьогоріч Україна вшановує 87 річницю пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років.  Центр досліджень визвольного руху спільно архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам‘яті публікує онлайн колекцію документів про репресії щодо радянських чиновників, які проводили перепис населення у 1937 році. 

Результати перепису показали значні демографічні втрати після Голодомору. Щоб якось пояснити виявлену недостачу мільйонів людей, НКВД назвав працівників державних статистичних інституцій «шкідниками», звинуватив їх у спотворенні результатів перепису та причетності до правотроцькістських організацій і, зрештою, розстріляв.

Зокрема, були репресовані:

  • Кустолян Євген Олексійович — працівник секретаріату ЦК ВКП(б), заступник голови Управління Народно-господарського обліку УРСР; 
  • Вейцбліт Ілля Ісаакович — голова відділу обліку населення Управління Народно-господарського обліку УРСР; 
  • Квіткін Олімпій Арістархович — голова відділу перепису населення Центрального управління Народно-господарського обліку УРСР; 
  • Асаткін Олександр Миколайович — голова Управління Народно-господарського обліку УРСР, пізніше член президії Академії Наук. Директор інституту економіки.
Світлина з архівно-кримінальної справи на Квіткіна Олімпія Арістарховича.


Колекція
«НКВД і перепис населення 1937 року» налічує 35 документів, котрі є доступними для завантаження та перегляду на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху: https://bit.ly/3q45mLZ.

До збірки увійшли:

«Справи проти виконавців перепису були абсолютно фіктивними — так хотіли приховати правду про демографічні наслідки Голодомору, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — «У пізніших, реабілітаційних, матеріалах справи, є свідчення про фізичні та моральні тортури, застосовувані до підслідних, які свідчили про різницю в кілька мільйонів між очікуваним та реальним переписом населення». 

Нагадаємо, що на сайті Електронного архіву у вільному доступі знаходяться опубліковані раніше збірки документів про Голодомор: 

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

 

 

Документи КҐБ про Україну в ООН доступні онлайн

Документи КҐБ про Україну в ООН доступні онлайн

46 документів про те, як СРСР використовував дипломатів для агентурних цілей за кордоном, а також про те, як організації української діаспори намагалися через Генасамблею ООН заявляти про політичні репресії в СРСР — опублікували онлайн.

Цьогоріч відзначають 75 років від заснування Організації Об’єднаних Націй — ООН.

З цієї нагоди Центр досліджень визвольного руху спільно з архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам’яті публікує у вільному доступі оцифровані копії документів з архівів КҐБ про членство УРСР в ООН.

Тематична колекція «Документи КҐБ про Україну в ООН» налічує 46 документів, які доступні до завантаження на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

«КҐБ писав характеристики на пропонованих делегатів, готував доповідні про їхню поведінку та перевіряв, чи можуть вони бути вдалими кандидатами для поширення інформації про “досягнення СРСР”», — розповідає Денис Пасічник, координатор Е-архіву, про зміст колекції.

Наприклад, в одному з документів КҐБ дає характеристику письменнику Віталію Коротичу та рекомендує його на посаду прес-аташе Представництва УРСР при ООН. Комітет держбезпеки пише, що Коротичу вдається поширювати пропаганду про досягнення СРСР за кордоном, встановлюючи для цього «культурні зв’язки» з українською еміграцією.

Представники українських організацій за кордоном намагалися звертати увагу світу на те, що УРСР не є самостійним членом ООН, а всі рішення української делегації ухвалюються за поданням Москви. Вони проводили акції протесту та демонстрації біля будівлі ООН у Нью Йорку, готували тексти про порушення прав людини в СРСР, які поширювали серед інших делегатів ООН. Навіть домовлялися з представниками інших країн про підняття українських питань на Генасамблеї — наприклад, переконали канадців виступити з питанням про переслідування українських митців в Україні.

«Парадоксально, що СРСР включав Україну в склад ООН, щоб помножити свої голоси, але натомість присутність України дала змогу українцям за кордоном на міжнародному рівні звертати увагу до українських проблем — адвокатувати вихід України зі складу СРСР, інформувати про Голодомор, русифікацію і знищення культури, переслідування діячів культури та інших українських політв’язнів», — коментує директор архіву СБУ Андрій Когут.

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

 

 

АНОНС: Як МҐБ цензурувало листи про депортаційну операцію «Запад»

АНОНС: Як МҐБ цензурувало листи про депортаційну операцію «Запад»

21 жовтня о 17:00 відбудеться науковий онлайн-семінар «Як  цензурувало листи про депортаційну операцію “Запад”».
Операція «Запад» — перша масова післявоєнна депортаційна операція — була проведена 21—22 жовтня 1947 року. Такі дати фігурють в офіційних звітах.
Каґебісти звітували, що їм вдалося всього за два дні виселити понад 77 тисяч українців із Західної України.

У середу, 21 жовтня, Андрій Когут, директор архіву СБУ, розповість про те, як радянські спецслужби намагалися зберегти операцію в таємниці та цензурували листи населення, яке дізнавалося про підготовку депортації.

Дивіться пряму трансляцію та долучайтеся до дискусії на сторінці Центру досліджень визвольного руху у Фейсбук – https://bitly.su/2Gj89zO

#запідтримкиУКФ

 

Розшифрований документ українських підпільників передадуть до Тюрми на Лонцького

Розшифрований документ українських підпільників передадуть до Тюрми на Лонцького

До дня захисника України запрошуємо до спільного заходу Служби зовнішньої розвідки України та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»: передавання розшифрованого тексту унікального документу українських підпільників.

8 жовтня 2020 року (четвер) о 14.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у Львові, відбудеться передача Службою зовнішньої розвідки України дешифрованого тексту унікального документу українського визвольного руху – Акту вінчання подружжя з Прикарпаття Григорія Вацеби і Марії Бабінчук.

У заході візьмуть участь:

  • Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»;
  • Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб, працівник Служби зовнішньої розвідки України;
  • близькі родичі Григорія Вацеби і Марії Бабінчук.

Присутні матимуть змогу ознайомитися з оригінальними матеріалами із Галузевого державного архіву СЗР України (зразками шифрів розвідувальної служби Державного Центру УНР у екзилі, референтури розвідки ОУН тощо);  зі світлинами, листами та іншими матеріалами з сімейного архіву і щойно виданою книгою про драматичну й героїчну долю подружжя повстанців.

Соціальна дистанція і всі запобіжні заходи в контексті карантину передбачені.

 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові

вул. Степана Бандери, 1

тел. 094 847 4220

lonckoho.lviv.ua

«Відкриті архіви для молодих науковців» — триває прийом заявок на семінар

«Відкриті архіви для молодих науковців» — триває прийом заявок на семінар

Відкриті архіви ЦДВР

Центр досліджень визвольного руху запрошує студентів та аспірантів подавати заявки на дводенний науковий семінар про роботу з архівними першоджерелами.

Науковий семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» триватиме з 12 до 13 листопада 2020 року у Львові.

Серед лекторів семінару — історики, дослідники, архівісти, генеалоги, а також журналісти, які працюють з архівними матеріалами.

Експерти розкажуть:

  • з чого починати архівні пошуки;
  • як читати документи;
  • до яких труднощів слід бути готовими;
  • як відстоювати свої права на доступ до інформації у разі їх порушення.

А також: як працювати з українськими темами в іноземних архівах та про режими доступу до архівних документів в європейських країнах.

Дослідники, які вивчають український рух опору середини ХХ ст., матимуть нагоду дізнатися про нові знахідки з «викопних архівів» та подивитися, як відбувається їх реставрація.

Планується практична сесія, де учасники зможуть обговорити тематику власних наукових досліджень та отримати підказки від менторів.

Також під час заходу відбудеться церемонія нагородження переможців конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920-х—1950-х рр».

Організатори покривають транспортні витрати (в межах України) та проживання для учасників, які цього потребуватимуть. Захід відбудеться за підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму (дедлайн — 10:00, 20 жовтня 2020). Результати відбору — не пізніше 23:59 23 жовтня 2020.

У разі додаткових питань напишіть на скриньку: history@cdvr.org.ua

Сторінка заходу у Фейсбуці.

Організатори та партнери:

  • Центр досліджень визвольного руху;
  • Український інститут національної пам’яті;
  • Національний музей-меморіал Тюрма на Лонцького;
  • Галузевий державний архів Служби безпеки України;
  • Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Нагадаємо, що 8 квітня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за «декомунізаційний пакет» законів. Один з них відкриває доступ до архівів комуністичних спецслужб в Україні. Щоб попрацювати з документами, потрібні лише заява та паспорт. Більше про те, як почати роботу з архівами КҐБ, читайте у посібнику «Архіви КҐБ для медіа».

Більше 25 з половиною тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження у високій якості, шукайте на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

 

 

Дедлайн продовжено! Заявки на конкурс студентських наукових робіт приймаються до 15 жовтня

Дедлайн продовжено! Заявки на конкурс студентських наукових робіт приймаються до 15 жовтня

література

Мета конкурсу наукових робіт «Український визвольний рух 1920—1950-х років» — сприяти студентським науковим дослідженням з тематики українського визвольного руху.

Організатори продовжили дедлайну прийому заявок на конкурс. У студентів є нагода подати роботу до 15 жовтня.

Для переможців передбачені премії: за найкращу роботу — 5000 грн, а також дві заохочувальні винагороди за друге і третє місце відповідно — 3000 і 2000 грн. Також організатори підготують подарункові комплекти наукових видань з тематики.

Більше про тематику конкурсу та умови подачі дивіться за посиланням.

Організатори: Центр досліджень визвольного руху, історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».

У разі додаткових питань можна звертатися до координатора конкурсу Дениса Пасічника +38 091 600 99 54 або написати на скриньку konkurs@cdvr.org.ua

 

Прес-конференція: 30 років Революції на граніті в документах КҐБ та артефактах

Прес-конференція: 30 років Революції на граніті в документах КҐБ та артефактах

2 жовтня об 11:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану – ІІ поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 2 — відбудеться прес-конференція, присвячена 30-й річниці Революції на граніті.

Теми прес-конференції:

  • Презентація цифрової колекції документів про Революцію на граніті з архіву СБУ на Електронному архіві Українського визвольного руху (проєкт Центру досліджень визвольного руху).
  • Передача Музеєві Майдану електронного архіву світлин, документів і відео Студентського братства Львівщини про Революцію на граніті.
  • Презентація заходів із відзначення 30-річчя Революції на граніті: відеоролика, виставкових проєктів і тематичних дискусій із учасниками Революції на граніті.
  • Представлення виставки оригінальних артефактів із приватних архівів учасників Революції на граніті.

Учасники:

  • Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності
  • Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті
  • Ігор Кулик, директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті
  • Борис Пошивак, голова Ради Студентського братства Львівщини
  • Анна Олійник, керівниця Центру досліджень визвольного руху.

Виставку артефактів представлять учасники Революції на граніті Тарас Семущак, керівник медичної служби табору голодуючих, учасники голодування Олесь Пограничний та Олег Кузан.

30 років тому у малій залі Будинку профспілок відбулася прес-конференція лідерів студентства. Олесь Доній, Олег Барков, Ігор Коцюруба, Олег Кузан, Сергія Бащук попередили про активізацію студентських організацій і проведення маніфестацій, оскільки влада не слухає їхніх вимог.

Сьогодні документи КҐБ про Революцію на граніті – розсекречено. Спецслужби доносили керівництву держави плани студентів, пропонували «вжити заходів» для наведення порядку, відстежували шляхи протестувальників, записували розмови. Подивитися документи онлайн можна буде на сайті Електронного архіву визвольного руху (avr.org.ua).

Організатори та партнери заходу: Музей Майдану, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам’яті, Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті, Студентське братство Львівщини.  

Деталі:

У зв’язку з карантином дозволена присутність лише представників ЗМІ. Акредитація для ЗМІ: https://cutt.ly/9f90K2R

Усі зацікавлені можуть дивитися трансляцію на фейсбук-сторінці Національного музею Революції Гідності.

Конкурс студентських наукових робіт про український визвольний рух

Конкурс студентських наукових робіт про український визвольний рух

Центр досліджень визвольного руху, історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» оголошують старт конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920—1950-х років».

Мета конкурсу — сприяти студентським науковим дослідженням з тематики українського визвольного руху. Для переможців обіцяють премії: за найкращу роботу — 5000 грн, а також дві заохочувальні винагороди за друге і третє місце відповідно — 3000 і 2000 грн. Також організатори підготують подарункові комплекти наукових видань з тематики.

На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках — цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках — автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, «Геополітичні ідеї на шпальтах “Розбудови нації”» чи «Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр.»), так і з її творцями (наприклад «Діяльність М. Сціборського в Парижі», «Діяльність Я. Моралевича в США»);
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених особам або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, «Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.»);
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними будуть теми, пов’язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).

Водночас організатори зазначають, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Цікавлять оригінальні роботи, що спираються на аналіз наявної історіографії та джерельної бази.

Для участі у конкурсі потрібно до 1 жовтня 2020 року подати електронний пакет документів: 

1) заявку (заповнюється онлайн),

2) конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами), 

3) власне фото у форматі jpeg, 

4) ілюстрації до статті у форматі jpeg (якщо такі є),

5) підписи до ілюстрацій (при їх наявності) у форматі Word на адресу konkurs@cdvr.org.ua 

Робота має бути виконана українською мовою. Матеріали, які надійдуть пізніше 1 жовтня 2020 року, або не відповідатимуть вимогам до розгляду не приймаються.

Учасники мають право представити на Конкурс лише одну дослідницьку роботу, за умови, що ця робота подається на участь у даному Конкурсі вперше, не подана на інші конкурси та не була раніше опублікована.

Конкурсна комісія 2020 року:

  • д.і.н. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
  • PhD Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»;
  • к.і.н. Олег Репан, доцент кафедри історії Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, представник Інституту суспільних досліджень;
  • к.і.н. Олександр Іщук, завідувач відділу історії України у ХХ ст. Національного музею історії України;
  • Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України;
  • Сергій Рябенко, юрист, член Центру досліджень визвольного руху, співавтор т.зв. «декомунізаційного пакету» законів.

Конкурс наукових робіт з українського визвольного руху проводиться Центром досліджень визвольного руху з 2012 року. У разі додаткових питань можна звертатися до координатора конкурсу Дениса Пасічника +38 091 600 99 54 або написати на скриньку konkurs@cdvr.org.ua 

конкурс студентських робіт 2020

Кенгірське повстання. Криза тоталітаризму

Кенгірське повстання. Криза тоталітаризму

Кенгірське повстання. Криза тоталітаризму

23 липня об 11:00 відбудеться науковий онлайн-семінар Кенгірське повстання. Криза тоталітаризму.

Доповідачка: Леся Бондарук — історикиня, к.іст. н., дослідниця українського руху опору в радянських концтаборах, діяльності ОУН і УПА на Волині.

Лінк для долучення в Зумі: https://zoom.us/j/99231101360

Нагадуємо, що впродовж липня на прикладі трьох найбільших повстань — Норильськ, Воркута та Кенгір — говоримо про роль українців у боротьбі з ГУЛАГом.

9 липня відбувся перший семінар з цієї серії — Норильське повстання. Made by Ukrainians. Запис семінару можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/2Dtg0rQ

16 липня — другий семінар Воркутинське повстання в ГУЛАГу, запис за лінком: https://bit.ly/2OGMUYd

Стежте за подальшими анонсами на сторінці Центру.