100 років Миколі Руденку: як КҐБ мстився дисиденту й правозахиснику

100 років Миколі Руденку: як КҐБ мстився дисиденту й правозахиснику

До ювілею засновника Української Гельсінської Групи опубліковані онлайн 35 документів з його архівно-кримінальної справи.

Микола Руденко, український дисидент, письменник, філософ, економіст, народився 19 грудня 1920 року. 

Учасник Другої світової війни, під час якої отримав важке поранення, член Спілки письменників України та КПСС, був виключений з партії та репресований за правозахисну діяльність та «антирадянську пропаганду». На долю Миколи Руденка випало і «лікування» в психіатричній лікарні, і табори суворого режиму з подальшим засланням. 

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам’яті публікують онлайн 35 документів зі справи письменника та правозахисника. 

Документи можна завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху за посиланням https://bit.ly/34mnDuM

До збірки документів увійшли:

та ін.

«Один із документів — запис телефонної розмови Руденка з представником інформаційної служби “Смолоскип” у Вашингтоні Богданом Ясинем, де правозахисник розповідає про умови утримання політичних в‘язнів у психлікарнях, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — Він наводить приклад Йосипа Терелі, учасника греко-католицького правозахисного руху, у палаті якого один рушник ділили 38 людей, а харчування скидалося на тюремне».

Микола Руденко (праворуч). Джерело: ГДА СБУ

Дружина, Раїса Руденко, писала, що її чоловіка примусово і шантажем утримували у психоневрологічному диспансері. «Виключення зі Спілки письменників не переживає як травму», — така причина була вказана у висновку психіатра, за яким Руденка відправили «на лікування».

Цікаво що, під час проведення слідства над Руденком протоколи допиту УКҐБ по Донецькій області були написані українською мовою, а у Києві російською.

На сайті Електронного архіву Українського визвольного руху також можна ознайомитися з колекцією Документи КГБ про Українську Гельсінську Групу

 

Довідка:

Руденко Микола Данилович (19.12.1920–01.04.2004) – письменник, поет, філософ, громадський і політичний діяч, правозахисник, дисидент. Член Української вільної академії наук у США, почесний член французької  та японської секцій ПЕН-клубу. Герой України. У січні–березні 1976 був підданий психіатричній експертизі. У листопаді 1976 створив і очолив Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод. Заарештований в лютому 1977, у липні був засуджений  до 7-ми років таборів та 5-ти років заслання. У грудні 1987 йому із дружиною було дозволено виїхати за кордон. У вересні 1990 подружжя повернулося в Україну, поновлене в громадянстві та в 1991 реабілітоване. У 1993 Руденко отримав Державну премію України ім. Т .Шевченка. В економічних працях критично осмислив марксистську теорію диктатури пролетаріату.

Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ст. Похований у місті Київ. 

Джерело Енциклопедія історії України

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

 

Справа Василя Стуса: документи з архівної справи опублікували онлайн

Справа Василя Стуса: документи з архівної справи опублікували онлайн

Дослідники опублікували понад 40  документів з архівно-кримінальної  справи поета та дисидента Василя Стуса.

19 жовтня 2020 року Дарницький суд міста Києва заборонив розповсюдження книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса», яка включає матеріали архівної справи дисидента. Причина: «порушення честі та гідності» Віктора Медведчука, політика ОПЗЖ, який був адвокатом поета у 1980 році.

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України публікує онлайн колекцію документів з цієї справи. Документи можна переглянути та завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

«В Україні з 2015 року відкрито повний доступ до архівів КҐБ. Тому коли проросійські депутати намагаються заборонити поширення інформації, базованої на цих архівах, ми йдемо і публікуємо ці архіви онлайн, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — Тепер кожен за кілька кліків може переконатися, що єдиний, чия честь і гідність була в тій справі порушена, — це Василь Стус, який не зміг отримати нормальну адвокатську допомогу».

Серед опублікованих документів є ордер з погодженням кандидатури Віктора Медведчука для ведення кримінальної справи Василя Стуса.

До онлайн-колекції увійшли:

Правозахисник та політв’язень Василь Овсієнко, що проходив свідком у справі Василя Стуса, відмовився давати відповідь абсолютно на всі питання слідчого з «етичних міркувань» та не підписав протокол допиту.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду. 

Довідка:

Василь Стус — письменник, перекладач, літературознавець, правозахисник, дисидент.

Народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області, виріс на Донбасі. У 1963 році вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. У вересні 1965 року на прем’єрному перегляді фільму С.Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» в Києві взяв участь в акції протесту проти арештів шістдесятників, за що 20 вересня був виключений з аспірантури. Працював на будівництві, кочегаром, інженером технічної інформації в проектно-конструкторському бюро. Василь Стус протестував проти реставрації культу особи, політики денаціоналізації, обмежень свободи слова. У січні 1972 року поет був заарештований і звинувачений у проведенні антирадянської агітації і пропаганди. Йому інкримінували 14 віршів та 10 правозахисних літературознавчих статей. Засуджений ст. 62 ч. 1 КК УРСР до 5 років таборів суворого режиму і 3 років заслання. У серпні 1979 року повернувся в Київ, працював формувальником у ливарному цеху, на конвеєрі взуттєвого об’єднання «Спорт». У 1980 році знову заарештований. Засуджений Київським обласним судом за ст. 62 ч. 2 КК УРСР на 10 років таборів особливо суворого режиму і 5 років заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом. Термін відбував у селі Кучино Чусовського району Пермської області, ВС-389/36-1. Загинув уночі з 3 на 4 вересня 1985 року.

Джерело довідки: Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні» // С. Карасик, В. Овсієнко.

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Розшифрований документ українських підпільників передадуть до Тюрми на Лонцького

Розшифрований документ українських підпільників передадуть до Тюрми на Лонцького

До дня захисника України запрошуємо до спільного заходу Служби зовнішньої розвідки України та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»: передавання розшифрованого тексту унікального документу українських підпільників.

8 жовтня 2020 року (четвер) о 14.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у Львові, відбудеться передача Службою зовнішньої розвідки України дешифрованого тексту унікального документу українського визвольного руху – Акту вінчання подружжя з Прикарпаття Григорія Вацеби і Марії Бабінчук.

У заході візьмуть участь:

  • Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»;
  • Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб, працівник Служби зовнішньої розвідки України;
  • близькі родичі Григорія Вацеби і Марії Бабінчук.

Присутні матимуть змогу ознайомитися з оригінальними матеріалами із Галузевого державного архіву СЗР України (зразками шифрів розвідувальної служби Державного Центру УНР у екзилі, референтури розвідки ОУН тощо);  зі світлинами, листами та іншими матеріалами з сімейного архіву і щойно виданою книгою про драматичну й героїчну долю подружжя повстанців.

Соціальна дистанція і всі запобіжні заходи в контексті карантину передбачені.

 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові

вул. Степана Бандери, 1

тел. 094 847 4220

lonckoho.lviv.ua

«Відкриті архіви для молодих науковців» — триває прийом заявок на семінар

«Відкриті архіви для молодих науковців» — триває прийом заявок на семінар

Відкриті архіви ЦДВР

Центр досліджень визвольного руху запрошує студентів та аспірантів подавати заявки на дводенний науковий семінар про роботу з архівними першоджерелами.

Науковий семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» триватиме з 12 до 13 листопада 2020 року у Львові.

Серед лекторів семінару — історики, дослідники, архівісти, генеалоги, а також журналісти, які працюють з архівними матеріалами.

Експерти розкажуть:

  • з чого починати архівні пошуки;
  • як читати документи;
  • до яких труднощів слід бути готовими;
  • як відстоювати свої права на доступ до інформації у разі їх порушення.

А також: як працювати з українськими темами в іноземних архівах та про режими доступу до архівних документів в європейських країнах.

Дослідники, які вивчають український рух опору середини ХХ ст., матимуть нагоду дізнатися про нові знахідки з «викопних архівів» та подивитися, як відбувається їх реставрація.

Планується практична сесія, де учасники зможуть обговорити тематику власних наукових досліджень та отримати підказки від менторів.

Також під час заходу відбудеться церемонія нагородження переможців конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920-х—1950-х рр».

Організатори покривають транспортні витрати (в межах України) та проживання для учасників, які цього потребуватимуть. Захід відбудеться за підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму (дедлайн — 10:00, 20 жовтня 2020). Результати відбору — не пізніше 23:59 23 жовтня 2020.

У разі додаткових питань напишіть на скриньку: history@cdvr.org.ua

Сторінка заходу у Фейсбуці.

Організатори та партнери:

  • Центр досліджень визвольного руху;
  • Український інститут національної пам’яті;
  • Національний музей-меморіал Тюрма на Лонцького;
  • Галузевий державний архів Служби безпеки України;
  • Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Нагадаємо, що 8 квітня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за «декомунізаційний пакет» законів. Один з них відкриває доступ до архівів комуністичних спецслужб в Україні. Щоб попрацювати з документами, потрібні лише заява та паспорт. Більше про те, як почати роботу з архівами КҐБ, читайте у посібнику «Архіви КҐБ для медіа».

Більше 25 з половиною тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження у високій якості, шукайте на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.