Тематичну виставку до свята Покрови підготувала унікальна Галерея українського військового однострою, що на пл. Ринок у Львові, вибудувавши нову експозицію про українське військове духовенство, – про це із посиланням на засновника галереї Богуслава Любіва сьогодні, 13 жовтня, повідомив кореспондент ЗІКу. Спеціально до виставки про українське військове духовенство, яка сальвами із козацьких гармат урочисто відкриється 14 жовтня о 16.00, коло прихильників галереї видало тематичний випуск газети «MPJ», де опубліковано історичну розвідку директора галереї українського військового однострою заслуженого працівника культури України Богуслава Любіва про формування інституту капеланства в українському війську. «Український визвольний рух – унікальне явище в історії України не тільки тому, що мав здатність змінювати свої форми й трансформуватися у залежності від зміни ситуації, а й тому, що до участі у боротьбі із окупантами залучалися широкі верстви населення, і духовенство також не залишалося осторонь цих процесів. Духовенство активно включалося у збройну боротьбу ОУН та УПА. Його функції зводилися не тільки до сприяння підпільній мережі ОУН, воно активно виконувало душпастирську працю на полі бою, таким чином підтримуючи та розвиваючи традиції військового капеланства. Серед найвідоміших капеланів можна назвати о. Шевчука – «Кадила», який перебував поряд із повстанцями Перемиського куреня на Закерзонні, о. Романа Хомина – «Рафаїла», капелана Старшинської школи «Олені» на Долинщині (Івано-Франківська обл.), який загинув у бою із військами НКВД 15 жовтня 1944 р. Він мав найвищий в УПА серед священиків військовий ступінь поручника-капелана. Священики також відігравали важливу роль у виховному процесі повстанців, допомагаючи своїм авторитетом підвищувати дисциплінованість та моральний рівень серед вояків. Без участі священників не обходилося святкування традиційних релігійних свят – Різдва та Великодня. Богослужіння у такі урочисті хвилини відправляли або капелани, або запрошенні священики із навколишніх сіл. Не обходилося без священників також заприсяження повстанських відділів. Урочиста мить присяги за участі священників мала завжди великий вплив на свідомість повстанця. До речі, авторство тексту «Присяги вояка УПА» належить о. Івану Гриньоху – «Всеволоду», активному учаснику визвольного руху, другому віце-президенту Української Головної Визвольної Ради. Активна участь священників у збройній боротьбі викликала із боку радянської влади репресії як проти духовенства так і проти Церкви в цілому. Загалом громадсько-політична діяльність духовенства у міжвоєнний період дозволила виховати національно свідоме покоління українців, яке в часи німецько-радянської війни 1941-1945 рр. активно протистояло німецькому окупаційному режимові, а після цього довго вело боротьбу із радянською владою. Як учасники боротьби ОУН та УПА, священики внесли свій визначний вклад у боротьбу за незалежність України», – прокоментував директор Меморіалу пам’яті жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.
