Автор — Олександр Іщук (м. Київ).
Григорій Барабаш народився 12 лютого 1911 р. в с. Конюхів (нині — Стрийського району Львівської області) в родині Василя та Розалії Барабашів.
Згодом Г. Барабаш вступив до українського «Пласту» в м. Стрий. З юнацьких років став брати участь в діяльності Української військової організації (УВО), а з 1929 р. — організації українських націоналістів (ОУН). В цей час він брав активну участь у поширенні листівок та підпільної літератури, військових вишколах.
Невдовзі на його слід вийшла польська поліція, яка в той час з усіх сил намагалася припинити активну участь української молоді в ОУН. Г. Барабаш був заарештований 18 серпня 1933 р., пройшов через тривале та виснажливе слідство у в’язниці. На Станіславівському процесі 19-20 липня 1934 р. він був засуджений за участь в ОУН до 13 років позбавлення волі.
До вересня 1939 р. Г. Барабаш перебував у тюрмі. Однак після початку німецько-польської війни у вересні 1939 р. йому, як і багатьом іншим українським політичним в’язням вдалося звільнитися. Зважаючи на те, що Західну Україну було приєднано до УРСР, Г. Барабаш перейшов на територію, окуповану німцями і продовжив діяльність в ОУН. Він був одним з тих підпільників, хто погодився на участь в батальйоні (легіоні) «Ролянд», сформованому за допомогою німецького Вермахту в 1940-1941 рр. з українців. Легіон розглядався, як своєрідний стартовий майданчик для розбудови власної української армії.
Після нападу Німеччини на СРСР 22.06. 1941 р. у Г. Барабаша, можливо, були надії на відновлення української державності за допомогою Німеччини. Але побачивши, що всіх ініціаторів Акту 30 червня 1941 р. і активних підпільників ОУН німці почали арештовувати та переслідувати, він зрозумів, що зміна окупантів не змінить поневоленого стану українського народу. Хоча батальйон «Ролянд» брав участь в боях проти радянської армії, німці ніколи не вважали його до кінця своїм. Тому не дивно, що під час боїв біля Одеси в серпні 1941 р. німецьке командування висунуло ультимативну вимогу до всіх вояків «Ролянда»: хто хоче воювати з більшовизмом — нехай записується до діючої німецької армії (Вермахту). Всіх, хто на таке не погодився (а їх була більшість) було етаповано до Німеччини, частину взято під варту. Г. Барабаш в цей час виконував важливі доручення керівництва ОУН в Румунії та Словаччині. Згодом його затримало гестапо, і йому також довелось посидіти в тюрмі.
Після поразки Німеччини в Другій світовій війні Г. Барабаш залишився в Західній Європі і до України більше не повернувся. З 1949 р. виїхав на постійне проживання до Канади. Там брав активну участь в громадському та суспільно-політичному житті.
Г. Барабаш помер 25 березня 1976 р. в м. Едмонтоні (Канада).
Цікаво, що родом з с. Конюхів були ще чотири відомих підпільники ОУН на прізвище Барабаш (Мирон, Ярослав, Михайло і ще один Григорій). Всі вони відіграли важливу роль у діяльності українського визвольного руху. Один з них — Михайло Барабаш — «Махмет» займав важливе становище у підпіллі, у 1944-1950 рр. був довіреною особою членів Проводу ОУН Романа Шухевича, Петра Федуна та особистим охоронцем Олекси Гасина. Через нього йшла значна частина підпільної кореспонденції. У повоєнні роки його постійно час розшукували Дрогобицьке, Львівське та Станіславське управління МДБ. Його доля склалася трагічно: в січні 1951 р. він був виявлений в своїй дуже добре замаскованій підземній криївці в с. Конюхів і заарештований чекістами (намагався покінчити життя самогубством, але вижив, потрапив в полон важкопораненим). Згодом М. Барабаш пройшов через тривале слідство і був засуджений до вищої міри покарання та розстріляний.
Сподіваємося, що підпільники Барабаші з с. Конюхів колись зацікавлять вітчизняних істориків і про них буде написано детальні біографічні видання.
Література про Г. Барабаша:
Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920-1939 роки. Видання третє, доповнене / Відп. ред. В. Мороз. — К.: Українська видавнича спілка, 2007. — 1006 с. (на с. 622 біографічна довідка про Г. Барабаша).
Патриляк І.К. Діяльність Організації українських націоналістів (бандерівців) у 1940-1942 роках: (Військовий аспект): Автореферат дис. … канд. іст. наук / Київський національний університет імені Тараса Шевченка — К., 2001. — 19 с.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(б) у 1940-1942 роках. — К., 2004. — 598 с.
Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія. Історичні нариси / Автори: Дзьобак В.В., Ільюшин І.І., Касьянов Г.В., Кентій А.В., Кульчицький С.В., Лисенко О.Є., Патриляк І.К. — К.: Наукова думка, 2005. — 496 с.
