У Радянському союзі створювалася не національна пам’ять про Другу світову війну, а «культ війни», створення якого давало можливість потім розв’язувати різні локальні конфлікти, лякати населення Радянського союзу американцями, постійно тримати його у психологічній напрузі, розв’язувати війну в Афганістані і так далі.

Про це сьогодні, 4 травня, під час круглого столу, присвяченому обговоренню книги «Друга світова війна в історичній пам’яті України», заявив директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. За його словами, історики, які займаються Другою світовою війною і, власне, бойовими діями червоними армії, працюють в Росії. Українських істориків немає, і ця тема віддана на поталу іншим історикам, які, на жаль, нав’язують своє бачення і свої концепції. В цьому, на думку Забілого, є недолік української історичної науки, бо з 90-х років всі зусилля були спрямовані більше на дослідження національно-визвольного руху, а не Другої світової війни як такої. «Два тоталітарні режими боролися один проти одного. І в тому контексті українці, як і інші народи, були жертвою. Але це не означає те, що українці не зробили свій вклад у перемогу», – зазначив він. Крім того, він висловив думку, що державної національної пам’яті не може не бути. «Я думаю, що держава мала би мати свою політику у сфері історичної пам’яті», – сказав історик.

Джерел: ZIK

Додано 05.05.2011