1120 львів’ян та гостей міста стали учасниками акції «Ніч музеїв», естафету якої 18 травня з нагоди Міжнародного дня музеїв перейняв один із наймолодших музеїв України — Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».
Урочисті заходи розпочалися у подвір’ї колишньої в’язниці, де керівник Центру військового капеланства УГКЦ і настоятель храму св. Петра і Павла о. Степан Сус відслужив панахиду за жертвами політичних репресій. Голова наглядової ради музею Ірина Калинець та директор музею Руслан Забілий поклали до підніжжя хреста гірлянду квітів, а волонтери запалили лампадки. Зі сльозами на очах літні відвідувачі слухали палку промову Ірини Калинець та розважливі роздуми члена наглядової ради музею Мейлоха Шейхета. Неповторний солоспів молодого кандидата політологічних наук Софії Федини, яка виконала пронизливу композицію про синів матері-Батьківщини, зворушив усю аудиторію: від найстарших до наймолодших!
Після виступу бандуристок Львівського державного музучилища ім.С.Людкевича із класу Наталії Якимець директор музею Руслан Забілий від імені колективу подякував за сприяння у становленні й розбудові меморіалу «Тюрма на Лонцького» меценатам, державним та громадським діячам, керівництву СБУ, колегам-музейникам і представникам ЗМІ, вручивши їм пам’ятні грамоти та символічні подарунки із емблемою музею. Та найдорожчим дарунком усім стали пісні у виконанні хору «Нескорені» під керівництвом Богдани Сімович, — славнозвісного львівського колективу, члени якого свого часу сповна зазнали політичних репресій радянської влади, але ніколи й ні за яких обставин не припиняли оспівувати омріяну Україну хоч пошепки, хоч подумки…
Інструментальна концертна частина «Ночі музеїв» розпочалася засвіченням лампад на вікнах у приміщенні колишнього слідчого ізолятора НКВД-КГБ, де при стелі пам’яті струнний квартет доцента. ЛДМА ім. М.Лисенка Тараса Менцінського виконав музику репресованого українського композитора Василя Барвінського. Відтак відчинилися міжповерхові грати і сотні відвідувачів змогли увійти до підвальних приміщень, які напередодні до показу підготували самовіддані львівські волонтери із молодіжних громадських організацій.
Налаштовуючи публіку на спілкування із поезією двох колишніх політв’язнів Ірини та Ігоря Калинців, що пролунала під час «Ночі музеїв» у авторському звучанні, Андрій Брода, Зоряна Дудар, Марта Карапінка та Тарас Менцінський виконали «Reminiscence» Ганни Гаврилець у перекладі для струнних. В унікальному поетичному діалозі відомих поетів-шістдесятників відвідувачам музею пощастило почути поетичний цикл, що його Ігор Калинець написав навесні 1972 року з присвятою арештованим посестрам і побратимам, але до цього часу іще ніде не публікував (один із варіантів цієї самвидавної дисидентської книжки зберігається серед інших у фондах музею, але під час «Ночі музею» охочі змогли перегорнути сторінки цих раритетів). Декламацію неопублікованого циклу Ігор Калинець приурочив до іменин своєї дружини Ірини, а та віддячила йому і публіці читанням своїх віршів, тематика сягала як глибин української історії так і світлих згадок про справжніх героїв її покоління, що спромоглося на культурний опір ідеологічній машині тоталітарного комуністичного режиму.
Оскільки невдовзі другий поверх музею має стати цілковито присвячений діяльності дисидентів, то на проспект майбутнього другого етапу музейної експозиції з великого екрану вестибюльного кінозалу та із менших екранів, встановлених в окремих камерах, під час «Ночі музеїв» нон-стоп демонстрували музейну колекцію відеозаписів свідчень, переказів та спогадів учасників визвольного руху різних періодів боротьби за незалежність України. Відеоряд доповнила декламація сторінок автобіографічного роману «В полоні зла» Михайла Масютка — найстійкішого із арештованих влітку 1965 року письменників, який перебуваючи під слідством в «Тюрмі на Лонцького», аргументовано спростовував усі закиди, пред’явлені йому під час арешту, як не просто безпідставні, а й незаконні.
У яких умовах утримували «шістдесятників» у слідчому ізоляторі, відвідувачі музею змогли побачити на прикладі відкритих до огляду «м’якої» камери та карцеру, розташованих на третьому поверсі музею. «Ніч музеїв» дозволила заповнити простір третього поверху як статичними концептуальними інсталяціями, так і рухомою відеопроекцією зображень птахів, чиї перельоти лягали на хвилі сумовитого флейтового соло Божени Корчинської. Мультимедійний проект художника Володимира Стецьковича «Клітка» яскраво задемонстрував, яким чином в’язничне приміщення може вдало резонувати із творчими рефлексіями на тему свободи засобами сучасного мистецтва. Це був дороговказ музею зарезервувати приміщення не тільки для постійної історичної експозиції, а під комплекс виставкових залів для контемпорарі-арту, що в майбутньому зможе привабити до меморіалу й креативних художників, і широку молодіжну аудиторію, яка тягнеться саме до середовищ, де побутує сучасне мистецтво.
Зрештою, під час «Ночі музеїв» у «Тюрмі на Лонцького» саме молодь сповна показала свій творчий запал: юні барди співали у камерах пісні під гітарний супровід, молоді аматори історичної реконструкції із товариства «Пам’ять», перебрані в однострої демонстрували неабиякий акторський хист у співпраці з відвідувачами музею на першому поверсі в’язниці, де реконструйовано інтер’єр кабінету слідчого та фотолабораторії, а по завершенні роботи нічного кінозалу «оупен-ейр» саме молодь, засвітивши свічки виклала із них гасло «Пам’ятаємо!». Такого потужного молодіжного здвигу львівські музеї давно не зазнавали!
Доступна й приваблива для усіх вікових категорій небувалої маси музейних відвідувачів програма «Ночі музеїв» у «Тюрмі на Лонцького» показала, наскільки цей меморіал за короткий час свого існування встиг інтегруватися у громадсько-культурне життя міста, наскільки став рідною справою для багатьох львів’ян, які пам’ятають правдиву історію краю і хочуть донести її до людей з інших міст і країн. Хочуть своєю допомогою в чині безкорисного громадського служіння докластися до розбудови справді народного музею у його високому ранзі «національного».
Джерело: ЗІК, фото ЦДВР та Маріана Стрільціва (ЗІК)
Додано 19.05.2011
