У неділю, 5 червня, у програмі недільного кінолекторію Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові відбудеться обговорення авторського фільму Алли Моргуленко «Євген Коновалець і його доба», виготовлений Львівською державною телерадіокомпанією 2008 року у серії «Українські державники».
Акція приурочена до 120-річчя від дня народження визначного українського політичного й військового діяча Євгена Коновальця, уродженця с. Зашкова на Львівщині.
Із лекцією про полковника Євгена Коновальця виступить науковий співробітник музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ігор Дерев’яний, який у фільмі Алли Моргуленко коментує життя Євгена Коновальця, трагічно обірване рукою кремлівського агента-вбивці. Також історик Ігор Дерев’яний розповість про роботу над новою виставкою, присвяченою до ювілею Євгена Коновальця, яка в доступний до сприйняття візуальний спосіб розкриває сторінки біографії борця за державну незалежність України.
Початок зустрічі о 13:00. Вхід до музею-меморіалу вільний.
Довідка ЗІКу.
Євген Коновалець (14.06.91 – 23.05.38) – полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу Українських Націоналістів (з 1927).
Народився у с. Зашків Львівського повіту (тепер Жовківського р-ну Львівської обл.). У 1901-09 рр. навчався в Академічній гімназії у Львові. Від 1909 р. вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету. З студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність, брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові.
На початку Першої світової війни 2.8.1914 Коновалець мобілізований до австрійської армії (19 полк Крайової оборони Львова). В червні 1915 р. під час боїв на Маківці потрапив у російський полон. Після Лютневої революції 1917р. у Росії разом з галицькими старшинами розгорнув широку організаційну і пропагандистську роботу серед полонених-українців. У вересні 1917 р. втік з табору і незабаром добрався до Києва. У жовтні-листопаді 1917 р. спільно з Р. Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки. В січні 1918 р. після проведення реоргaнізації Галицько-Буковинського Куреня Січових Стрільців Коновальця було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У кін. січня – поч. лютого 1918 р. частини Січових Стрільців відзначились у ході придушення антидержавного заколоту в Києві та в боях проти більшовицьких військ на підступах до міста. В період діяльності Української Центральної Ради Січові Стрільці на чолі з Коновальцем виконували функції національної гвардії. З приходом до влади гетьмана П. Скоропадського полк Січових Стрільців 1.5.1918 на вимогу німецького командування було роззброєно і розформовано.
У листопаді 1918 рю Січові Стрільці під командуванням Коновальця підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади П. Скоропадського і в Мотовилівському бою 1918 розбили гетьманські частини. У 1918-19 рр. Коновалець командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ. Після прийняття 6.12.1919 на нараді Головного Отамана з представниками уряду та військовими керівниками УНР рішення про розформування українських регулярних частин, видав наказ по самодемобілізацію підрозділів Січових Стрільців. У листопаді 1919 р. потрапив у польський табір для військовополонених у Луцьку. Навесні 1920 р., звільнившись з ув’язнення, перебрався в Чехо-Словаччину. У серпні 1920 р. за безпосередньою участю Коновальця було створено Українську Військову Організацію.
20.7.1921 р. повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО, був співорганізатором Другого Зимового походу Армії УНР. Від грудня 1922 р. був змушений жити в еміграції у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії.
28.1-3.2.1929 р. на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів, головою проводу якої було обрано Коновальця. Його діяльність із розбудови ОУН, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи по налагодженню націоналістичного підпілля в УСРР, викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві. 25.5.1938 Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія), відкриваючи поштовий пакет, в якому знаходився вибуховий пристрій, переданий йому агентом радянських спецслужб Судоплатовим. Коновальця було поховано на кладовищі Кросвік у Роттердамі.
Джерело: ЗІК
Додано 05.06.2011
