Автор — Ірина Салій
Чи можна сьогодні говорити про авторитаризм в Україні? Чи треба громадським діячам йти в політику? Що може зробити кожен, аби протидіяти зростанню недемократичних тенденцій? Такі питання 27 березня у режимі круглого столу обговорили правозахисники, громадські діячі, журналісти.
Тема зустрічі – «Чи має шанс авторитаризм в Україні?» Організатори – Українська Гельсінська спілка з прав людини та Херсонська міська Асоціація журналістів «Південь».
Чимало учасників круглого столу висловили позицію, що авторитаризм в Україні вже є. На думку журналіста Єгора Соболєва, авторитаризм в Україні зберігся ще з радянських часів.
Натомість Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, вважає, що сьогодні авторитаризму в Україні немає, радше слід казати про авторитарні тенденції. В умовах авторитаризму, за словами Євгена Захарова, громадянське суспільство існує і навіть здійснює певну критику влади.
Чи можна сьогодні говорити про авторитаризм в Україні? Чи треба громадським діячам йти в політику? Що може зробити кожен, аби протидіяти зростанню недемократичних тенденцій? Такі питання 27 березня у режимі круглого столу обговорили правозахисники, громадські діячі, журналісти.
Тема зустрічі – «Чи має шанс авторитаризм в Україні?» Організатори – Українська Гельсінська спілка з прав людини та Херсонська міська Асоціація журналістів «Південь».
Чимало учасників круглого столу висловили позицію, що авторитаризм в Україні вже є. На думку журналіста Єгора Соболєва, авторитаризм в Україні зберігся ще з радянських часів.
Натомість Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, вважає, що сьогодні авторитаризму в Україні немає, радше слід казати про авторитарні тенденції. В умовах авторитаризму, за словами Євгена Захарова, громадянське суспільство існує і навіть здійснює певну критику влади.
«Який в нас може бути авторитаризм, якщо наш лідер авторитету не має. Скажемо як є. Президент Янукович не має того авторитету, за якого можливий авторитаризм. Це моя думка… Можна погодитися, що є певні авторитарні тенденції, але вони не доведені до свого логічного кінця. В нас є і демократичні елементи. Я хочу сказати, що наша країна досить мозаїчна і різні сегменти життя по-різному влаштовані. Є велика кількість людей, які самі дають собі раду і не дуже залежать від держави, а коли їх хочуть узалежнити, то вони, як було із Податковим майданом, повстають і мають певні успіхи. Влада з ними воює, їх намагаються закабалити, але поки що цього не сталося», – сказав Євген Захаров.
Чи можна сьогодні говорити про авторитаризм в Україні? Чи треба громадським діячам йти в політику? Що може зробити кожен, аби протидіяти зростанню недемократичних тенденцій? Такі питання 27 березня у режимі круглого столу обговорили правозахисники, громадські діячі, журналісти.
Тема зустрічі – «Чи має шанс авторитаризм в Україні?» Організатори – Українська Гельсінська спілка з прав людини та Херсонська міська Асоціація журналістів «Південь».
Чимало учасників круглого столу висловили позицію, що авторитаризм в Україні вже є. На думку журналіста Єгора Соболєва, авторитаризм в Україні зберігся ще з радянських часів.
Натомість Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, вважає, що сьогодні авторитаризму в Україні немає, радше слід казати про авторитарні тенденції. В умовах авторитаризму, за словами Євгена Захарова, громадянське суспільство існує і навіть здійснює певну критику влади.
«Який в нас може бути авторитаризм, якщо наш лідер авторитету не має. Скажемо як є. Президент Янукович не має того авторитету, за якого можливий авторитаризм. Це моя думка… Можна погодитися, що є певні авторитарні тенденції, але вони не доведені до свого логічного кінця. В нас є і демократичні елементи. Я хочу сказати, що наша країна досить мозаїчна і різні сегменти життя по-різному влаштовані. Є велика кількість людей, які самі дають собі раду і не дуже залежать від держави, а коли їх хочуть узалежнити, то вони, як було із Податковим майданом, повстають і мають певні успіхи. Влада з ними воює, їх намагаються закабалити, але поки що цього не сталося», – сказав Євген Захаров.
«Не можу сказати, що це ліки для усіх посттоталітарних країн, але відкритість архівів і доступ до минулого може дуже допомогти. Зокрема, не допустити виникнення нових “ізмів” у цих країнах. Важливим процесом є обмін інформацією між державами», – вважає Павел Жачек, засновник Інституту вивчення тоталітарних режимів (Прага).
«Треба розуміти, що джерелом авторитаризму є не тільки бажання влади, зосередження її у когось одного, а й бажання інших віддати свою свободу в обмін на якісь преференції, на порядок, на безпеку, щоб не думати про облаштування свого подвір’я і т. д. Проблема не тільки в законодавчому полі. Проблема в людях, які не готові боротися за свої права, які не тільки не готові відвойовувати свою свободу, а й користуватися нею, тобто готові її віддати, аби не брати на себе відповідальність», – заявив Володимир В’ятрович, керівник Центру досліджень визвольного руху.
Круглий стіл відбувся в рамках Міжнародного фестивалю кіно про права людини Docudays UA
Додано 02.04.2012
