23 квітня 2013 року у Національному музеї – меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбувся науковий семінар історика Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького», співробітника Центру досліджень визвольного руху, докторантки Університету Марії Склодовської – Кюрі (Люблін, Польща) Ісаюк Олесі. Темою семінару було перебування німецьких військ у Львові протягом квітня – липня 1944 року.
Семінар був першим у програмі запланованих наукових семінарів на теми актуальних питань дослідження історії ХХ століття. Дослідниця розповіла про перебування відділень німецької армії у Львові весною та літом 1944 року. Ця тема досі залишається майже недослідженою фахівцями. В масовій свідомості символами періоду нацистської окупації є нацистські спецслужби та війська СС, тоді як Вермахт залишається майже повністю поза увагою.
Під час семінару було обговорено проблеми облаштування побуту солдатів Вермахту, підтримання серед них дисципліни, запобігання нападів на німецьких військовослужбовців з боку українського та польського підпілля, яке активно діяло в місті, перешкоджання дезертирству, викраденню та псуванню військового майна, забезпечення воякам дозвілля, обороні міста від повітряних нальотів та інше. Картина побуту німецьких солдатів у Львові, не виключала і комічних моментів – наприклад, серії крадіжок автомобілів німецького виробництва у травні – червні 1944 року. Підставою для реконструкції послужила підбірка щоденних наказів по гарнізону Львова, які збереглися у фондах Державного архіву Львівської області. Семінар було проілюстровано серією світлин з періоду німецької окупації Львова.
Вермахт весною 1944 року був уже не тою армією, що в 1941 році – тепер він не був переможцем і не міг розраховувати на симпатії населення. Перебуваючи в місті, військовим довелося, крім своїх безпосередніх завдань, ще й уживатися з місцевим населенням, а також протистояти підпіллю, яке активно діяло в місті. «Щоб уберегти солдатів від замахів підпільників – каже дослідниця – німецьке командування зобов’язало їх дотримуватися підвищених норм безпеки. Солдатам було заборонено пересуватися поодинці і рекомендувалося носити зброю готовою до пострілу у будь-який час». У місті військові зіштовхнулися з проблемами, нетиповими для фронту – постійно треба було упорядковувати маси біженців та слідкувати,щоб пересування містом техніки не блокувало звичного внутрішньо міського руху. Були і курйозні сторони – наприклад, комендатура регулярно фіксувала пропажі автомобілів. Усе це визначило основну мету перебування Вермахту у Львові – зберегти власні сили, зазнавши якнайменших втрат.
Олеся Ісаюк (25 років) – історик Національного музею “Тюрма на Лонцького”, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, докторант Університету Марії Склодовської-Кюрі (Польща). Досліджує історію національного опору окупантам у 1939 – 1945 роках, режим нацистської окупації у Західній Україні 1941 — 1944 та взаємовідносини легального сектору і підпілля. Автор низки наукових статей (в Україні та за кордоном), веде авторську колонку для “Україна incognita” (“День”), дописує в журнали “Український тиждень”, “Країна”, а також для Історичної правди.
Додано 8.04.2013
