Автор — Богдана Костюк

У Києві відбулися громадські слухання на тему «Норильське повстання: 60 років по тому. Людина vs Тоталітаризм». Як відзначили учасники цього заходу, серед яких – українські і російські науковці й журналісти, це було найперше і наймасовіше повстання після смерті Сталіна.

За даними істориків, понад сімдесят відсотків учасників повстання – українці, засуджені на багаторічні терміни неволі, зокрема колишні бійці УПА. Вони зіграли ключову роль у підготовці і перебігу повстання, яке тривало 61 день. Про це говорили учасники нинішніх слухань.
 
Оплесками, стоячи актова зала Києво-Могилянської академії зустріла одного з лідерів Норильського повстання Євгена Грицяка. Він розповів, за яких обставин почалися виступи ув’язнених 25 травня 1953 року.
 
«Зона – це певна площа, обведена суцільним парканом у чотири з половиною метри, обплутаним колючим дротом, освітлена довкола вежі для вартівників наших. Усередині побудовані бараки, їдальня, лазня. І ці люди, які мешкали у зоні, були так ізольовані від решти світу, що ніякого контакту зі світом. Особливо це було у Норильську», – згадує Грицяк.
​​
За його словами, засуджені на так званий «бандерівський стандарт» (25 років таборів) після смерті Сталіна у березні 1953 року сподівались на бодай мінімальне пом’якшення табірних умов або зменшення терміну неволі. Але швидко зрозуміли, що ні під яку амністію вони не потрапляли, розповів  Грицяк.

​​«Ми разом із представниками інших народів відстоювали свої права і гідність, при цьому – ненасильницькими методами. Коли ми усім нашим бараком встали, серед 45 осіб виявилось лише двоє штрейкбрехерів, а інші стояли до кінця, – каже Грицяк. – На певному етапі було складно керувати людьми, складно їх утримати від насильства. Я це визнаю, це найтяжче було».
 
Повстання духу
 
Історик Володимир В’ятрович зазначив, що повстання спровокувала табірна адміністрація, вбивши двох ув’язнених і відкривши стрілянину по житловій частині зони. Гаслом повсталих було «Воля або смерть!», над табором вивісили чорний прапор з червоною смужкою – символ крові, пролитої у боротьбі.
 
За даними науковців, у повстанні взяло участь близько 20 тисяч політв’язнів, які представляли більш ніж вісімдесят національностей. Але головну роль в організації ненасильницького спротиву зіграли саме українці, зазначив В’ятрович.
 

​​«Недарма цей масовий акт ненасильницькоого спротиву пізніше назвали «повстанням духу», адже в’язні «політичної» зони довели, що проти тоталітаризму можна боротись навіть у найстрашніших умовах пригнічення», – вважає автор документального фільму «Загадка Норильського повстання», лауреат Шевченківської преміїМихайло Ткачук.
 
Сила українського духу залишилась нескореною – науковці
 
Придушити повстання вдалось лише 4 серпня, унаслідок штурму табору регулярними військами і місцевими цивільними – комуністами і комсомольцями, які отримали для цього зброю. За офіційними даними, загинуло понад 150 осіб. Інші отримали нові терміни ув’язнення в інших таборах і тюрмах.
 
Тим не менше, повстання похитнуло сталінську систему ГУЛАГу, зауважив у розмові з Радіо Свобода політолог Олександр Палій.

«Я думаю, це хороший приклад, щоб пізнати силу власного народу. На жаль, ми ще свого народу не знаємо і не знаємо тих зразків, які б могли за нинішніх обставин нам допомогти», – каже Палій.
 
Норильське повстання – не просто історія, це долі сотень тисяч українців, які зберегли почуття гідності і любов до батьківщини. Донька репресованих Наталка Бєлова створила у рідному містечку Кіцмань на Буковині музей пам’яті Норильського повстання.
 
«Я – донька репресованих Тарнавської Анастасії Петрівни і Кіта Володимира Васильовича, – розповідає Бєлова. – Все, що зберегли батьки, ми намагаємось показати у нас. У Кіцмані відкрито такий музейний куточок репресованих. Так, там є перша валіза, яку зробив і возив за собою у табори мій тато, а мама шила багато, ось тут є ікона Божої Матері, яку мама вишила».
 
Подібні вироби, як і тисячі листів, що їх писали політв’язні родинам, є у музеї Норильського повстання у російському Норильську, який заснувала і очолює Алла Макарова. На слуханнях вона відзначила, що російська інтелігенція досліджує історію цього акту непокори, але владу це не лише не цікавить, а викликає супротив.

​​«Є у нашому місті некомерційне видання «Норильське», яке присвячене історії міста. Там почали публікувати дослідження і спогади про Норильське повстання. А нові публікації і розвідки з’являються щороку, зараз працювати легше, з середини вісімдесятих років відповідні архіви відкриті. А перед тим мало хто наважувався говорити на цю тему», – розповіла Алла Макарова Радіо Свобода.

На думку учасників слухань, для сучасних українців головні уроки Норильського повстання – це усвідомлення величезної моральної сили, яку мали ув’язнені українці.

Джерело: Радіо Свобода

Додано 23.05.2013