У 167 бібліотек України відправили збірки книг про Голодомор

До 80-ї річниці Голодомор-геноциду 1932—1933 років бібліотеки по всій Україні отримали нові тематичні набори книг, у яких є описи документів, що висвітлюють причини, перебіг і наслідки Голодомору, етнографічний аспект геноциду, свідчення очевидців про страшний голод та про доброчинців, які у 1932—1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував.

Директорам київських бібліотек збірки книг передали співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32—33 Іван Васюник, філософ, письменник, член Громадського комітету Євген Сверстюк та директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович.

«Розширення бібліотечних фондів книгами про Голодомор дозволить українцям краще зрозуміти цю велику трагедію українського народу. Громадський комітет направив збірки книг у 167 бібліотек по всій Україні, адже наше завдання — не лише зберегти традиції вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду, а й заохотити людей вивчати і пізнавати трагічне минуле свого народу, яке ми не маємо права забути», — наголосив Іван Васюник.

Серед книг — спеціальне видання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду. Інші книги було надано Міжнародним благодійним фондом «Україна 3000», видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та Центром досліджень визвольного руху. Серед них такі видання:

  • «Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років» Роберта Конквеста;

Анотація: Книга Р. Конквеста «Великий терор» — вражаюче за своєю ґрунтовністю й фаховістю дослідження періоду сталінських репресій 30-х років XX століття. За допомогою наукових джерел, письмових свідчень очевидців та жертв терору, документів тієї епохи автор проливає світло на один із найбільш замовчуваних періодів історії СРСР. Погляд західного дослідника на перебіг подій особливо цікавий ще й тому, що це — незаангажований погляд зі сторони. А представлений у книзі аналіз терору як явища неодмінно стане ґрунтом для нових досліджень сучасних українських істориків. Для науковців, студентської молоді, широкого кола читачів.

  • «Красный апокалипсис: сквозь раскулачивание и Голодомор» Дмитра Гойченка;

Анотація: Рукописи Дмитра Гойченка (1903—1993), випадково виявлені 1994 року в емігрантському архіві Сан-Франциско (США), — це унікальні свідчення про страшні часи радянської колективізації та Голодомору в Україні (південно-східні області, Одеса, Київ та Київщина). На відміну від художніх творів Барки чи Багряного, в історичній мемуарній літературі практично не збереглося настільки детальних, як у цій книзі, описів людиноненависницького комуністичного режиму. Ці рукописи вперше опубліковано 2006 року у Всеросійській мемуарній бібліотеці видавництва «Русский путь» з ґрунтовною післямовою та коментарями Павла Проценка. Друкується мовою оригіналу. Це єдина книжка, яку видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» свідомо опублікувало в Україні російською мовою (з тексту видно, що ламалася не тільки душа, а й мова). Щоб прочитали й ті, хто ще й донині зманює Україну в «комуністичний рай»…

  • «Геноцид українців: деформація народної культури» Олесі Стасюк;

Анотація: У книзі на основі документальних матеріалів та усної історії розкривається етнографічний аспект геноциду українського народу. Масив архівних джерел та усних свідчень, використаних під час дослідження, неспростовно доводить масштаб руйнівного впливу на всі сфери української традиційної культури, внаслідок чого була порушена тяглість народних традицій та перерваний природній зв’язок поколінь.

  • «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор» Роберта Конквеста;

Анотація: Книга вперше побачила світ у 1986 році — в часи, коли не тільки в колишньому Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавали навіть сам факт Голодомору 1932—1933 в Україні.

  • «Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору» (упорядники Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко);

Анотація: Книгу присвячено доброчинцям, які у 1932—1933 pоках допомагали вижити тим, хто голодував. У виданні подано інформацію про понад 140 праведних людей часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлено на основі документальних даних та усних свідчень. Для усіх, хто цікавиться минулим України, та кому небайдужа пам’ять про трагічні 1932—1933 pоки. 

  • «Голодомор 1932—1933 років в Україні за документами ГДА СБУ» (упорядники Василь Даниленко (відповідальний упорядник), Людмила Аулова, Валентина Лавренюк);

Анотація: Розкрито зміст документів, які зберігаються у фондах Галузевого державного архіву СБУ і висвітлюють причини, перебіг і наслідки Голодомору 1932—1933 років в Україні. Іменний та географічний покажчики вказують осіб, населені пункти, регіони та країни, згадані в архівних документах. Науково-довідкове видання розраховане на істориків, юристів, краєзнавців, усіх, хто вивчає історію України ХХ століття.

  • Голодомор на Луганщині 1932—1933 рр.: Науково-документальне видання (упорядники Микола Старовойтов, Володимир Михайличенко);

Анотація: Мовою документів книга відтворює жахливі картини найтрагічнішої події в історії України — Голодомору 1932—1933 років. На сторінках вміщено матеріали викривного характеру, що впродовж десятиліть становили державну таємницю, відводили руку покарання від справжніх винуватців геноциду українського народу. Цей збірник — данина світлої пам’яті тисяч невинних жертв Голодомору.

  • «Свіча пам’яті: Усна історія про геноцид українців у 1932—1933 роках» Валентини Борисенко.

Анотація: У книзі на основі матеріалів усної історії розкривається глибина трагедії українського народу під час Голодомору-геноциду у 1932—1933 роках. Усні свідчення неспростовно доводять, що акція геноциду українських селян була чітко спланованою більшовицькою владою Кремля.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році організовує пам’ятні заходи 23 листопада.

До складу Комітету увійшли знакові постаті в громадському, мистецькому та духовному житті, історики та представники академічних установ: Мирослава Антонович, Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В’ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Людмила Гриневич, Іван Дзюба, Іван Драч, владика Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Євген Золотарьов, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Андрій Козицький, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Олег Слабоспицький, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, отець Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Микола Старовойтов, Олеся Стасюк, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Тарас Шамайда, Ігор Юхновський.

Контактний телефон: +380 97 791-07-52

Додано 12.11.2013