Через 25 років не може бути жодних таємниць, а архіви мають бути доступні, у тому числі у цифровій формі — ініціатива президента Болгарії.
Президент Болгарії Росен Плевнелієв закликав архівувати, оцифрувати і представити Державному архіву всі документи, пов’язані з діяльністю комуністичних спецслужб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Радіо Болгарії.
Відсутність недвозначної оцінки злочинів комуністичного режиму президент Росен Плевнелієв визначив як «найбільшу ваду нашого перехідного періоду». Про це йдеться в його спеціальному зверненні з приводу Дня вдячності і пам’яті жертв комуністичного режиму — 1 лютого. Він також заявив, що наполегливо шукаються причини та засоби, щоб документи комуністичних спецслужб залишалися непрочитаними.
«Через 25 років таємниць бути не може. Нехай усі мають доступ до них. Нехай раз і назавжди будуть припинені спекуляції, пов’язані з органами держбезпеки, всі документи передані в архів і кожен міг скористатися можливістю ознайомитися з ними інтелігентним чином, як це давно зробили інші європейські держави», — закликав президент у своєму зверненні.
Як пояснює експерт із доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик, протягом останніх декількох років країни Східної Європи зробили значні кроки в галузі розсекречування архівних документів радянських спецслужб: «У Грузії заборонено обіймати високі державні посади колишнім співробітникам КҐБ чи партійним керівникам; у Болгарії особи, які співпрацювали зі спецслужбами при соціалізмі, не зможуть обіймати вищі дипломатичні посади; у 2012 році Центр дослідження геноциду та резистансу жителів Литви опублікував списки резервістів КҐБ, серед яких виявилися члени провідних литовських політичних партій, яких пізніше було виключено з партійних лав; у Молдові вже рік як дозволений вільний доступ до справ про злочини часів радянського комуністичного режиму; кілька місяців тому парламент Угорщини прийняв закон, який дозволить відкрити архіви таємної поліції».
На думку Ігоря Кулика, розсекречення архівних документів радянських спецслужб дає можливість не тільки відновити правду про власну долю чи минуле своєї родини, а й не допустити приходу до влади колишніх агентів КҐБ і звільнити від них органи влади та навчальні заклади. «Розсекреченні архівні документи про радянське тоталітарне минуле мають стати щепленням від диктатури влади та можливості порушувати права громадян», — зазначає Ігор Кулик.
Як відомо, впродовж ХХ століття жертвами репресій та переслідувань із політичних мотивів стала також значна кількість українців. В архівних установах інформація про цих людей доступна для родин, дослідників та зацікавлених. Щоб допомогти знаходити ці відомості, Центр досліджень визвольного руху у рамках реалізації проекту «Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять» за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» видав довідник «Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів». Він містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ. Довідник можна завантажити за посиланням.
Додано 10.02.2014
