27-28 листопада у Вроцлаві відбулася конференція на тему: «Делатори, донощики, інформатори, особові джерела інформації – явище та люди» (Delatorzy, donosiciele, informatorzy, osobowe źródła informacji – ludzie, zjawisko». Конференція мала міждисциплінарний характер. В її роботі взяли участь не лише історики, а й представники інших гуманітарних наук, зокрема психології та соціології. Метою конференцію було обговорення методології вивчення явища доносів у Радянському Союзі в широкому культурному та суспільно-політичному контекстах.
Оля Зброжко виступила з доповіддю на тему: «Гавриїл Костельник і його трагічна доля як наслідок співпраці з КГБ. Міфи і факти». Незважаючи на відкриття архівів КГБ, постать Г. Котельника досі оповита таємницями. Не вивченими до кінця є мотиви і характер його співпраці з владою, роль у проведенні Львівського церковного собору 1946 року, як і обставини його загибелі 1948 року у Львові.
Серед можливих особистих причин співпраці Котельника з владою О. Зброжко виділила такі: москвофільські погляди і орієнтацію на російську православну церкву зі збереженим візантійським обрядом, довготривалий шантаж і залякування з боку КГБ через те, що сини Котельника Іреней та Зеновій служили у дивізії «Галичина» та емігрували до Великої Британії, а також особисті мотиви “рятівника” та “місійника” греко-католицького духовенства перед загрозою повного знищення та ліквідації. Г. Костельник мав сподівання, що завдяки “добровільному” переходу до православної церкви, греко-католицькі священики зможуть й надалі працювати на своїх парафіях і уникнуть репресій та переслідувань. Тому, основною мотивацією стати агентом спецслужб та провести “псевдо собор” 1946 р. були його лідерські прагнення та бажання стати рятівником і слов’янського світу. Він був переконаним, що саме таким чином вдасться зберегти віру в Бога серед вірних греко-католиків в середовищі агресивного атеїзму.
«Вдало зігравши на особистих амбіціях Котельника і використавши його для знищення греко-католицької церкви, більшовицька влада після 1946 року почала усувати його з суспільно-політичного життя, звинувачувати у націоналізмі, зраді, прислуговуванню нацистській владі під час війни, – наголосила Оля Зброжко. – Найбільш ймовірно, що саме КГБ організував його фізичну ліквідацію 20 вересня 1948 року».
Організатором конференції став Відділ Освітнього бюро Інституту національної пам’яті у Вроцлаві. (Oddziałowe Biuro Edukacji Publicznej IPN we Wrocławiu).
Додано 10.12.2014
