Повернення традицій, створення нових форматів і долучення до загальноєвропейського контексту – так можна коротко охарактеризувати перший рік Президента Порошенка у сфері смислів та пам’яті.

Автор – Анна Олійник

Світова практика показує, що участь Глави Держави у комеморативних заходах як національного, так і міжнародного значення справляє вагомий вплив на процеси державотворення.

Перший рік на посаді Президента Петро Порошенко засвідчив увагу до сфери національної пам’яті, бажання відродити українські національні традиції та запровадити нові, європейського рівня, формати відзначень важливих подій минулого. За невеликими винятками діяльність Глави Держави у даній сфері була спрямована також на відмову від радянських кліше, які до недавнього часу (а особливо у період президентства Януковича) панували у публічній  активності перших осіб держави.

Протягом першого року повноважень Петро Порошенко встановив такі нові пам’ятні дати: 14 жовтня – День захисника України, 21 листопада – День Гідності та Свободи, 20 лютого – День Героїв Небесної Сотні, 26 березня – День Національної Гвардії, 8 травня – День пам’яті та примирення. Він відмовився від святкування свята радянської армії 23 лютого, а 9 травня згадував як День перемоги над нацизмом.  

Було запроваджено нову державну нагороду – Орден Героїв Небесної Сотні – і дві президентські відзнаки: медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників», ювілейна медаль «70 років Перемоги над нацизмом».

Президентом ініційовано ряд законів, серед яких такі, що надають соціальні гарантії героям та родинам Небесної сотні та забороняють пропаганду тоталітарної символіки. “Абсолютно справедливо ухвалено закон, який юридично урівнює злочинність нацистської та комуністичної людиноненависницьких ідеологій і кривавих практик“, – підкреслив Президент Петро Порошенко на засіданні Верховної Ради України 8 травня 2015 року.

15 травня Президент поставив свій підпис під рядом ухвалених Верховною Радою «декомунізаційних» законів, що передбачають подальші кроки у напрямку подолання наслідків тоталітарного минулого.

Президент Петро Порошенко впродовж року був активним у міжнародних пам’ятних заходах: відзначення 70-річчя висадки союзних військ в Нормандії (Франція), 70-ліття визволення концтабору Аушвіц-Біркенау в Освенцимі (Польща), відвідав півострів Вестерплятте у м. Гданськ (Польща) для відзначення 70-річчя завершення Другої світової війни, також там разом з главами інших держав вшанував загиблих працівників суднобудівного заводу, розстріляних під час масових акцій протесту у 1970 р.

Петро Порошенко провів ряд масштабних національних заходів за участі лідерів інших держав та громадськості. Іноземні високопосадовці взяли участь у багатотисячному Марші Гідності у Києві в лютому 2015, відвідали виставку доказів присутності іноземних військових формувань в Україні. Щоб віддати шану тисячам польських військовополонених, яких 75 років тому знищив сталінський комуністичний режим, до Биківні поруч Києва прибули Президент України Петро Порошенко та Президент Польщі Броніслав Коморовський.

Порошенко відвідував комеморативні акції за участі громадськості: вшанування пам’яті жертв Голодомору, річниця трагічних подій на Майдані Незалежності, вже згаданий Марш Гідності, меморіально-мистецька акція «Перша хвилина миру» та заходи до Дня перемоги над нацизмом. До участі в тематичних державних акціях часто долучаються дружина та діти Президента.

На початку 2015 року з’являється Президент затверджує Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020». В ній передбачаються чотири вектори, один з яких – «вектор гордості». Він передбачає кілька програм розвитку, зокрема програму створення бренду «Україна» та реформу нагородної справи. Першочерговими завданнями згідно з документом у сфері національної пам’яті названо такі: формування позитивного іміджу України, присутність у міжнародному культурному та академічному середовищі, формування і просування бренд-меседжів про Україну, серед яких – «Україна – країна свободи та гідності», «країна із визначними історичними та культурними традиціями».

НОРМОТВОРЕННЯ

В червні 2014 року Президент ініціював зміни до статті 7 Закону України “Про державні нагороди України”, за якими до переліку державних нагород додано орден Героїв Небесної Сотні. 1 липня 2014 року Президент Порошенко підписав цей закон.

23 серпня 2014 року Президент видає Указ «Про деякі заходи щодо унормування питань опису, порядку, використання і захисту державних символів України», який фактично ставить на порядок денний питання існування тоталітарної символіки та виступає підготовчим документом для подальших змін щодо подолання тоталітарної спадщини. Серед іншого даним документом Уряду доручалося опрацювати питання заборони використання символіки тоталітарних режимів та внести на розгляд Верховної Ради України. Закон прийнято парламентом 9 квітня 2015 року.

29 серпня 2014 Президентом ініційований Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб, які нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні. 19 вересня Закон підписано Порошенком.

14 жовтня 2014 року Порошенко підписує Указ «Про день захисника України», встановивши день 14 жовтня державним святом. Традиційно ця дата є Днем Покрови та Днем українського козацтва, а також символічним днем заснування Української повстанської армії. Указом скасовується державне відзначення Дня захисника вітчизни 23 лютого, встановлене Леонідом Кучмою у 1999 р. аналогічно до радянської та сучасної російської практики (Федеральний закон «Про дні воїнської слави (переможні дні в Росії)». Згідно редакції 1995 року день 23 лютого мав назву «День перемоги Червоної армії над кайзерівськими військами Німеччини (1918 р.) – День захисників Вітчизни». Просто в «день захисника Вітчизни» дата 23 лютого була перейменована в Росії у 2006 році). 20 лютого 2015 року Президент ініціює та 21 березня підписує після ухвалення Верховною Радою Закон про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо встановлення святкового дня – День захисника України). Відповідно до нього 14 жовтня стає вихідним днем.

В жовтні 2014 Порошенко видав Указ про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів. Янукович уникав кваліфікації «геноцид», більш того, незважаючи на чинний Закон, заперечував її. У 2014 році термін знову повертається до вжитку в указі та публічній комунікації Президента України.

Указ Порошенка від 13 листопада 2014 року реактуалізує День Свободи в Україні, оголосивши 21 листопада Днем Гідності та Свободи та закріпивши в документі його щорічне відзначання на рівні державного свята. Вперше День Свободи з’являється в Україні після указу Ющенка від 19 листопада 2005 року «Про День Свободи», де «враховуючи історичне значення революційних подій осені 2004 року» таким днем встановлювалася дата 22 листопада, що було пізніше ліквідовано Указом Януковича.

Пам’ятні дати та річниці, на які звернув увагу в указах Петро Порошенко протягом першого року повноважень, наступні: 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150-а річниця першого публічного виконання національного гімну (12.01.15), 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського, керівника першої Української Держави в ХХ ст, а також вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого (25.02.15) Президент задекларував неперервність державотворчої традиції – від середньовічної європейської держави Руси-України до сучасності.

11 лютого 2015 року з’являється Указ Президента «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». Відтепер 20 лютого – річниця розстрілу мирних протестувальників на Майдані – стає Днем Героїв Небесної Сотні.

В березні Президент Порошенко скасовує указ Леоніда Кучми «Про день внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України» від 1996 року, де Днем внутрішніх військ встановлювалось 26 березня. Натомість в ця дата стає Днем Національної гвардії України.  Цей Указ видано на продовження реформи МВС, чим засвідчено бажання відмежуватися від посттоталітарної традиції (сумнозвісні внутрішні війська НКВД, які використовувалися в цілях окупації) на користь створення питомо українського формування – Національної гвардії.   

24 березня Президент видає указ «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни». 8 травня стає за загальноєвропейською практикою Днем пам’яті та примирення. В концептуальному баченні урочистостей помітно, що підкреслено перемогу саме над нацизмом, а отже на державному рівні підкреслено, що 1945 рік не приніс українському народові очікуваної свободи.   

21 квітня 2015 року Президент підписує указ «Про заходи з відзначення діяльності Українських Січових Стрільців та 100-річчя їх перемоги на горі Маківка». Подібний указ 6 січня 2010 року був виданий Віктором Ющенком. Він мав назву «Про заходи з відзначення, всебічного вивчення  та об’єктивного висвітлення діяльності Українських Січових Стрільців». Кабміну доручалось організувати вшанування, провести лекції, наукові конференції, виставки, «вивчити питання та вжити заходів» щодо топоніміки із унесенням змін в неї на честь вшанування Українських Січових Стрільців, провести інформаційну кампанію. В указі Порошенка повторено частину положень указу 2010 року, а також передбачається проведення пошукової роботи та досліджень у місцях, пов’язаних з історією УСС, випуск поштової марки, присвяченої сторіччю перемоги на горі Маківка. 

15 травня 2015 року Президент Порошенко підписує пакет законів про декомунізацію: «Про правовий статус та вшанування пам’яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті», «Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939-1945», «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки».

НАГОРОДИ

Президент Кравчук нагороджував деякими нагородами, що були запроваджені ще за Радянського Союзу, а на час його президентства припадає лише поява пам’ятного знаку «50 років визволення України» (1993), а також ряду президентських відзнак. На рахунку президентства Кучми налічується 13 державних нагород в різних галузях, не рахуючи інших президентських відзнак. Ющенко вводить до переліку нагород іще 5 найменувань. За час Януковича з’являються дві нових медалі – одна на двадцятиріччя незалежності України, а інша – «25 років виведення військ з Афганістану».

За рік Президента Порошенка з’явився орден Героїв Небесної Сотні, відзнака ПУ медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників» (28 жовтня 2014 року) та відзнака ПУ ювілейна медаль «70 років Перемоги над нацизмом» .

Зауважимо, що попри очікування, впроваджуючи цю відзнаку Президент Порошенко не змінив смислове навантаження Дня визволення України від фашистських загарбників, адже відповідно до історичних фактів мало б ітися про нацистських загарбників. Також визволення як такого не відбулося – Україна не здобула свободи, а знову потрапила під тоталітарну комуністичну окупацію. Втім зміни терміну «визволення» на «вигнання» Президент наразі не підтримав.

Показовим є список кавалерів ордена Свободи. Заснування ордену Свободи відноситься до 2005 року, але Верховна Рада тільки в 2008 році прийняла ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України»», яким і було закріплено існування, зокрема, ордену Свободи в переліку інших державних нагород. Орден Свободи видається, відповідно до Закону, за видатні та особливі заслуги громадян в утвердженні державного суверенітету України, розбудові демократії, консолідації суспільства тощо.

Ющенко з 2008 року встиг видати 22 ордени Свободи. Серед імен нагороджених – правозахисники, громадські та культурні діячі, українські письменники колишні політв’язні та три іноземці – Король Швеції, Президент Бразилії та Президент Литви.

Янукович за чотири роки видав вісім нагород, п’ять з яких припадає на 2010 рік. Серед отримувачів прізвища як вітчизняних, так і зарубіжних політиків. Так, орденом Свободи нагороджується Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв та перший Президент незалежної України Леонід Кравчук.

Президент Порошенко нагородив орденом Свободи генерального секретаря НАТО Андерса фон Расмуссена, поета Дмитра Павличка та посмертно видав орден вбитому російському опозиціонеру Борису Нємцову.

Також Порошенко посмертно нагородив Вищим ступенем відзнаки – званням Героя України – героїв Небесної Сотні за їх внесок у розбудову української державності під час Революції Гідності (указ ПУ «Про присвоєння звання герой України» від 21 листопада 2014 року).

27 листопада відповідним указом було також посмертно відзначено орденом Героїв Небесної Сотні трьох осіб – Михайла Жизнєвського, Давида Кіпіані та Зураба Хурцію.

ДІЯЛЬНІСТЬ

В червні 2014 Порошенко разом з главами інших іноземних делегації взяв участь в міжнародній церемонії з приводу 70-річчя висадки союзників у Нормандії (Франція).

У жовтні 2014 року вперше за п’ять років Президент України спільно з громадськістю взяв участь у вшануванні пам’яті жертв Голодоморів, таким чином відновивши традицію спільного вшанування цієї дати.  

У зверненні до Дня Соборності Президент підкреслив символічне значення Акта злуки 1919 року, який «окреслив географічні та ментальні контури єдиної України». Порошенко зауважив, що «з минулого року соборність всіх наших земель перетворилася на справжню національну ідею і найголовнішу цінність громадян України».

У січні Порошенко відвідав заходи в польському місті Освенцим на честь 70-ліття визволення концтабору Аушвіц-Біркенау. Там він також поспілкувався з українцями – колишніми в’язнями концтабору та співгромадянами-учасниками звільнення табору.

Також у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Порошенко звернувся до українців зі словами, що визнання та пам’ять про винищення людей за расовими, національними та культурними ознаками демонструє бажання всесвітньої спільноти уникнути у майбутньому повторення страшних смертей. Для України моторошним символом Голокосту, за словами Порошенка, залишається Бабин Яр. Президент України пообіцяв докласти максимальних зусиль зі свого боку, щоб на українській землі панував мир і шанувались суспільні цінності.

20 лютого на Майдані Незалежності за участі Президента відбулись урочистості, присвячені річниці трагічних подій лютого 2014 року.

22 лютого в Києві відбувся багатотисячний Марш Гідності, в якому взяв участь Президент України Петро  Порошенко та лідери інших країн, які прибули, щоб долучитись до заходів з нагоди річниці Революції Гідності. Зокрема, президенти Литви Даля Грібаускайте, Польщі – Броніслав Коморовський, Федеративної Республіки Німеччина – Йоахим Гаук, Молдови – Ніколас Тімофті, Грузії – Георгій Маргвелашвілі, Словацької Республіки – Андрей Кіска, Президент Європейської Ради Дональд Туск. Цього ж дня Президент з главами іноземних держав відвідав виставку «Присутність. Докази агресії російських військ на території України».

25 квітня Президент привітав учасників заходів із ушанування героїв Холодноярської республіки, зазначивши, що боротьба за національне визначення і відродження власної держави завжди священна.

В квітні 2014 року з огляду на 75-і роковини жертв Катинського злочину Петро Порошенко провів спільний захід з президентом Польщі Броніславом Комаровським для вшанування жертв тоталітаризму. Президенти разом з дружинами відвідали Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», де поховані жертви комуністичного терору – українці, поляки, представники інших народів. У своєму виступі на меморіальному заході Президент звернув увагу на циклічні уроки історії, зауваживши, що події в Биківні стали відлунням 1939 року – початку війни, розв’язаної Гітлером та Сталіним. А сьогодні, за словами Президента, східний український сусід дав змогу Україні сповна провідчувати здавалось би далекі терміни Другої світової – «аншлюс», «окупація», «анексія».

7 травня Порошенко відвідав півострів Вестерплатте у м. Гданьск (Польща), де з іншими європейськими лідерами був присутній на заході з відзначання 70-річчя завершення Другої світової війни. Також разом з Президентом Польщі Броніславом Комаровським та з іншими главами іноземних делегацій, відвідав пам’ятник на площі Солідарності загиблим працівникам судобудівного заводу, які були розстріляні під час масових демонстрацій протесту у 1970 році.

8 травня у День пам’яті та примирення за участі Президента України відбулось урочисте засідання Парламенту України, на якому місця народних депутатів у сесійній залі зайняли ветерани Другої світової війни (червоноармійці, вояки УПА), бійці АТО та інші поважні гості. Президент підкреслив, що Друга світова війна стала результатом змови двох тоталітарних режимів – комуністичного та нацистського. Після виступу він особисто дякував ветеранам.

Президент відвідав заходи до Дня пам’яті та примирення – взяв участь у концерті «Голос Героїв» та меморіально-мистецькій акції «Перша хвилина миру». Президент акцентував увагу на квітках маку, що стала українським символом пам’яті. Раніше Дружина Президента спільно із Головою Українського інститут національної пам’яті дали старт акції «Маки пам’яті». 9 травня в День перемоги над нацизмом Порошенко поклав квіти до Могили невідомого солдата та прийняв присягу новобранців ЗСУ. В цей день у Києві відмовилися від військового параду, замість цього по столиці маршем пройшли військові оркестри.

ВИСНОВКИ

Рік Президента Порошенка у сфері політики національної пам’яті виявився досить плідним. Проте, часом ця сфера все одно залишається поза кутом державного огляду. Так, наприклад, у створеній указом від 23 липня 2014 року Національній раді реформ та двох взаємопов’язаних структур – Дорадчої Ради та Виконавчого Комітету реформ, питання національні пам’яті не згадуються серед мети та завдань функціонування інституцій, хоча необхідність такої роботи засвідчена досвідом демократичної трансформації країн Центральної та Східної Європи.

Вагомим кроком стало підписання Президентом 15 травня 2015 року пакету декомунізаційних законів, які були прийняті Верховною Радою у квітні. І це стало дійсно гарною крапкою в підсумках першого президентського року.

На загал діяльність Президента України Петра Порошенка за рік перебування на посаді Глави Держави оцінюється експертним середовищем та громадськістю в цілому схвально, Участь в різноманітних державних та міжнародних комеморативних заходах, залучення Президента з сім’єю до культурних, мистецьких акцій – все це дає сподівання на позитивні зміни.

 

Огляд підготовано в рамках співпраці з ГО “Слово і діло”, проект “Рік Президента України”.