Останній командир УПА Василь Кук. Життя як виклик. Розповідає історик Володимир В’ятрович

Він першим з ОУН ще у 1937 році пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року. Він народився селянином, а став воїном, мав шанси лише на початкову освіту, але вступив до університету і вільно володів сімома мовами, мав загинути, але вижив, мав зламатися, але не піддався. Генерал-хорунжий Василь Кук – “Леміш” мав бачити “торжество комунізму”, але побачив українську незалежність.

Чільний керівник визвольного руху, вправний організатор, талановитий публіцист – автор першої в світі наукової критики комуністичної колгоспної системи, командир найбільшого бою УПА та творець підпільної мережі на Тернопільщині, а потім Дніпропетровщині, Кук залишався лідером і політиком високого ґатунку до кінця життя.

Щоб попрощатися з останнім командиром Василем Куком в Києві, а потім у Львові у вересні 2007 року прийшло понад 100 тисяч людей. Поховали командира в його рідному селі Красне на Львівщині.

Про життя як виклик останнього командира УПА розповідатиме історик Володимир В’ятрович, який знав генерала-хорунжого, а останні роки працює з особистим архівом командира, що за заповітом зберігається у Центрі досліджень визвольного руху.

10 січня 2013 року 
18:00 
Львів, Національний музей “Тюрма на Лонцького” 
вул. С. Бандери, 1 (вхід з Брюлова)

Дивіться пряму інтернет-трансляцію лекції на інтернет-телебаченні BeTV http://betv.com.ua/news/vasil-kuk/