Грузинські експерти розповіли про роботу з історією та пам’яттю у межах цифрових проєктів.
Обмін досвідом відбувся під час онлайн-воркшопу, який Центр досліджень визвольного руху та грузинська організація Soviet Past Research Laboratory (SovLab.) провели 25 травня 2021 року. Запис трансляції воркшопу можна переглянути на Facebook-сторінці Центру досліджень визвольного руху.
Майя Даменія — докторант Державного університета Іллі, науковий асистент Інституту лінгвістики — представила проєкт просопографічної бази Грузії Prosopographic Database of Georgia (PDG), який реалізується Університетом Іллі. База даних охоплює період Першої республіки (1918 – 1921) і допомагає об’єднати інформацію про членів громади, що зберігається в різних джерелах (архівні документи, протоколи публічних зборів, преса тощо). Окрім цього, створена база даних дає можливість виявити невідомі досі зв’язки між історичними соціальними групами.
Іраклі Хвадагіані — науковий співробітник Soviet Past Research Laboratory, грузинський координатор проєкту «Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія» — розповів про громадський електронний архів Sovlab, який містить документальну та аудіовізуальну базу даних альтернативної історії. Експерт зазначив, що кожен громадянин може стати не лише користувачем архіву, але й заповнити його існуючі прогалини завдяки персональній історії. Архів Sovlab має на меті зберегти інформацію, якій загрожує знищення, втрата якої унеможливить повне дослідження та розуміння недавнього минулого. Матеріали бази даних охоплюють як період середини XX століття, так і радянські часи і сучасність. Серед цифрових проєктів, представлених спікером — віртуальна виставка პირისპირ (Versus), що поєднує інтерактивну частину та колекції усних історій жертв радянського тоталітаризму. Завдяки проєкту будь-хто може відвідати віртуальну будівлю ЧК Грузії, у кімнатах якої на стінах записані історії жертв радянського режиму. Під час інтерактивної екскурсії, користувачі також можуть відвідати ГУЛАГ та дізнатися більше про його в’язнів.
Іраклі Хвадагіані також порушив тему грузинського архіву КҐБ. Експерт підкреслив: 80% грузинського архіву КҐБ було втрачено, а отже дослідники можуть працювати лише з залишками документів радянських спецслужб. Іраклі продемонстрував і пошукові можливості сайту архіву, розповів про порядок доступу та потенціал архіву КҐБ для цифрових проєктів.
Маріам Натрошвілі — художниця — розповіла про цифровий вимір сучасної історії, зокрема проєкт «სიტყვები» (Слова). Концепція проєкту полягає у створенні 30 текстів 30-ма різними людьми (художниками, письменниками, істориками та іншими) про час. Результатом проєкту стала публікація текстів на веб-сайті, виставка та видання арт-буку зі слова чи реченнями, що характеризували той чи інший рік суспільно-політичного життя Грузії. Маріам також продемонструвала цифрові можливості Музею сучасного мистецтва, для якого використовують технології віртуальної реальності.
Захід відбувся в рамках проєкту «Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія», який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.