У Музеї Революції Гідності відбулася публічна дискусія «Повернути вивезені архіви. Право на історію», під час якої експерти обговорили, як в умовах війни Україна може захистити свої архіви та засвідчити історичну правду.
Подія зібрала представників профільних інституцій — серед них директор Архіву Служби безпеки України Андрій Когут, заступниця голови Державної архівної служби Тетяна Шевченко, директор Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, історик Ігор Бігун та заступниця директора Музею Революції Гідності Ольга Сало.
Архіви як доказ права на правду
Поштовхом до обговорення теми став проєкт, у межах якого українські дослідники повернули з Росії та опрацювали архіви Внутрішніх військ НКВД, вивезені понад 30 років тому. Йдеться про понад 400 справ, копії яких архівіст Анатолій Кентій у 1990-х роках привіз до Києва на мікроплівках.
Центр досліджень визвольного руху почав проєкт з оцифрування цих документів та публікації у вільному доступі ще в 2021-му році. У результаті другої частини проєкту, втіленої у 2025-му році за підтримки Українського культурного фонду, близько 7 тисяч документів про боротьбу радянської влади з українськими повстанцями стали доступними онлайн.
«У 2021-му було опубліковано 3,5 тисячі документів. Зараз оприлюднено стільки ж плюс одна колекція з Архіву Служби безпеки України. Це унікальна можливість запропонувати один із варіантів цифрової репатріації архівних цінностей та спадщини, яка має бути доступною сьогодні усім», — говорить директор Архіву СБУ Андрій Когут.
Він також додав, що архівні документи, які стосуються України, мають бути і доступні, і зберігатися в Україні, адже це питання архівного суверенітету:
«Архівний суверенітет — це передумова для поширення правди про нашу історію».
Історик та військовослужбовець Ігор Бігун зазначив, що ці документи дозволяють побачити детальну картину бойових дій — із прізвищами командирів, званнями, статистикою втрат і навіть аналітичними записками енкаведистів:
«Цей архів дає уявлення про те, ким були ті, хто проти них безпосередньо воював, оскільки звітність велася енкаведистами дуже скрупульозно».
Архівна спадщина як поле війни
Росія, за словами учасників дискусії, продовжує не лише фізично знищувати та вивозити українські архіви, але й маніпулювати змістом документів. Це створює потребу у чіткому державному підході до фіксації втрат і вимог щодо повернення культурних цінностей.
«Росія жодного разу не понесла покарання за викрадення чи приховування документів. Ми маємо документувати кожен випадок, щоб згодом притягнути винних до відповідальності», — зазначила заступниця голови Державної архівної служби Тетяна Шевченко.
За її словами, під час повномасштабної війни вдалося зробити доступними понад 105 мільйонів аркушів документів. Водночас втрати зростають: лише з Херсонського обласного архіву окупанти вивезли близько 300 тисяч одиниць зберігання. Складність полягає у втраті документів та часто — неможливості дізнатися про їхню долю.
«З 2014 року ми нараховували 8% втрат національного архівного фонду» – стверджує Тетяна Шевченко.
Відкритість як запорука збереження
Експерти переконані, що найкращий спосіб захистити документи — зробити їх публічними.
«Відкритість — це гарантія безпеки нашої спадщини. Музеї, архіви, дослідники прагнуть показувати матеріали онлайн і за кордоном. Це дає нам голос і право на історію», — сказала Ольга Сало, заступниця генерального директора Музею Революції Гідності.
«Історія сьогодні стала популярнішою, але ми ще в процесі її творення. Україна — одна з провідних країн світу за рівнем цифровізації», — додав директор УІНП Олександр Алфьоров.
Відеозапис дискусії можна переглянути за посиланням.
Колекцію документів підготовлено та опубліковано в межах проєкту «Повернути вивезені архіви: цифрова колекція документів про боротьбу СРСР з українським визвольним рухом», який реалізує Центр досліджень визвольного руху за підтримки фонду Nova Ukraine та Українського культурного фонду в рамках конкурсної програми «Культурна спадщина». Позиція Українського культурного фонду може не збігатися з позицією авторів проєкту.
Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 27 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.
