Онук Бандери — Степан Бандера — пише, що перепоховання неможливе при сьогоднішній владі, яка провокує розкол суспільства і не готова говорити правду про минуле. І радить політикам думати більше про Межигір’я, аніж про Бандеру, аби «життя українців покращувалося вже сьогодні».

«Перепоховання обов’язково відбудеться. Але не в найближчому майбутньому», — говорить Степан Бандера, онук провідника Організації українських націоналістів, журналіст, громадянин Канади.

Більшість членів родини Бандер вирішила, що наразі зарано робити перепоховання їхнього визначного предка. «Позиція родини така: перепоховання повинно сприяти консолідації українського суспільства, а не його розколу. Для цього потрібно проводити відповідні освітянські заходи, але ми бачимо, хто сьогодні відповідає за освіту в начебто незалежній Україні, яка нібито навіть неспроможна написати свою власну історію без допомоги “старшого брата по великій вітчизні”», — говорить Степан Бандера-молодший.

Він додає: «Я не уявляю — і це моя позиція — перепоховання можливим при сьогоднішній владі, яка так вдало тримається на розколі суспільства — адже розділеними легше керувати. Тим більше, що при цій владі все дозволено українофобам, які без страху нападають на свідому українську молодь навіть під час музичних фестивалів».

«Від себе раджу українцям зараз думати більше про Межигір’я, а не Бандеру, аби їхнє життя покращилося вже сьогодні», — додав родич Степана Бандери.

Онук наголосив, що в Києві вже похований Бандера — батько Степана, але точне місце поховання отця Андрія Бандери досі невідоме. Священик був розстріляний КГБ у Києві в липні 1941 року за те, що виховав свого сина (http://tsn.ua/analitika/tragediya-otcya-andriya-banderi.html). Для родини пріоритетним є встановлення його місця поховання та правди про долю Богдана Бандери — наймолодшого з братів, який ішов похідними групами ОУН на Велику Україну проголошувати українську незалежність у 1941 році, і його слід зник на Півдні, де, вважають історики, він і загинув.

Нагадаємо, що 30 червня 1941 року ОУН під проводом Степана Бандери проголосила Акт відновлення української державності та спільно з іншими політичними силами тогочасної України створила український уряд (Українське державне правління), очільники якого негайно були арештовані німцями. А самого Бандеру за відмову відкликати Акт німці ув’язнили у концтаборі Заксенгаузен.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів на Франківщині. У 30–50 роках ХХ століття керує українським визвольним рухом, ставши фактично символом боротьби українців з польською та німецькою окупацією, сталінським тоталітаризмом — рух ОУН та УПА часто називають «бандерівським». В’язень польських тюрем та німецьких концтаборів, вбитий агентом КГБ 15 жовтня 1959 року.

Детальніше про заяву С. Бандери див. http://www.istpravda.com.ua/columns/2010/11/14/4506/

 

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху
history@cdvr.org.ua
тел./факс: +380 32 299-45-15,
+380 63 628-68-69