У політичну поліцію перетворюється Служба безпеки України. Такий висновок напрошується після чергового інциденту з ідеологічним забарвленням, що стався за участю цієї державної спецорганізації.
О 7.30 в середу на пероні столичного вокзалу шестеро співробітників СБУ затримали пасажира львівського поїзда, 35-річного директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», співробітника Інституту українознавства Руслана Забілого. До Києва він приїхав, щоб зустрітися з колегами в Інституті національної пам’яті. Не представляючись, без будь-якої санкції «хлопці у цивільному» обшукали історика, посадили в автомобіль і відвезли в офіс на вул. Володимирській, 33. Там допитували до десятої вечора, тобто чотирнадцять з половиною годин! Забрали ноутбук. Зателефонувати до дружини дозволили лише з дозволу якогось великого начальника, і то боялися, щоб він не проговорився, де знаходиться. Добре, хоч в обід запропонували бутерброди. Як згодом повідомила прес-служба СБУ, Забілий «з метою передачі третім особам несанкціоновано зібрав відомості, що становлять державну таємницю». Проти науковця порушили кримінальну справу «за фактом приготування до розголошення» цієї таємниці.
Руслан Забілий заперечує будь-який кримінал у своїх діях і каже, що мав на своєму комп’ютері копії розсекречених СБУ архівних документів, які стосувалися національно-визвольного руху в Україні, зокрема УПА. Цю тему досліджує упродовж десяти років. Відомості давно перестали бути таємними, вони розміщені у відкритому електронному архіві, знаходяться в інформаційно-довідкових залах СБУ, ними користуються вчені, журналісти. На комп’ютері також були наукові статті, підготовлені до друку матеріали унікальних досліджень, які через два тижні повинні були верстати. Якщо їх не повернуть, це стане непоправною втратою для історика…
— Було відчуття, що я мусив себе відчувати якимсь шпигуном, якого перехопили, який кудись щось віз, — сказав у розмові з кореспондентом «ВЗ» Руслан Забілий. — Це «щось» дуже довго з’ясовували…
У СБУ Забілого розпитували, хто затвердив йому таку тему наукової роботи, цікавилися колегами-істориками, з якими перетинається у дослідженні теми УПА (можливо, і до них незабаром постукають у двері, затримають на якомусь пероні). А ще казали: може б, ви взагалі цієї теми лишилися, може б, і далі працювали вчителем у Запорізькій області?
У четвер вранці Руслан Забілий написав звернення-протест на ім’я голови СБУ Валерія Хорошковського. Вимагав повернути його наукові дослідження, особисті речі. Просив пояснити, чому його співробітників у Львові не допустили до робочих місць (цю інформацію прес-служба СБУ у Львівській області згодом спростувала). Директор меморіалу-музею закликав припинити цензуру, тиск на історію та істориків.
На запитання кореспондента «ВЗ», чи не пов’язує він увагу до себе з боку спецслужб із новою внутрішньою політикою нової влади, Руслан Забілий сказав: «Ці дії СБУ на таку думку наштовхують. Інших підстав для затримання не бачу…».
За півроку, відколи при керівництві СБУ стоїть Хорошковський, СБУ опинялася в центрі багатьох політичних скандалів. «Тайняки» вели «профілактичні» бесіди з ректором Католицького університету, не впускали в Україну керівника фонду Конрада Аденауера, який негативно оцінював діяльність влади, запрошували «на чай» журналістів, цікавилися фондом «Відродження». Голова СБУ причетний до інтриги з позбавлення ліцензій двох опозиційних телеканалів. А тепер ось «під ковпаком» опинився історик, який утверджує правду про УПА…
Коментар для «ВЗ»
Володимир В’ЯТРОВИЧ, екс-голова галузевого архіву СБУ
Йдеться про тисячі різних документів, які були розсекречені протягом 2008-2009 років. Вони досліджують історію України у ХХ столітті, починаючи з 20-х років, закінчуючи початком 90-х. Це в основному документи визвольного руху, величезний масив матеріалів про УПА, які за визначенням не можуть містити жодної державної таємниці. Вони є вкрай важливими для суспільства, бо розкривають маловідомі сторінки української історії і таким чином позбавляють різні політичні сили можливостей маніпулювати довкола тих чи інших питань історії. Ці матеріали представляють небезпеку лише для тих сил, які прагнуть реабілітації, а, можливо, і ренесансу тоталітарного режиму в Україні. Вони показують, якими методами встановлювався тоталітарний радянський режим і як українці боролися проти нього. Служба безпеки починає мавпувати методологію КГБ, щоб у такий спосіб згортати демократичні свободи в Україні. Все це вписується у контекст цензурування шкільних підручників, з яких сучасна влада вилучає окремі періоди нашої історії. Щоб це відбувалося значно простіше, і вилучають документи, які змушують сучасників по-іншому подивитися на українське минуле.
Іван Фаріон, фото Михайла Марківа
Джерело: Високий замок
Додано 09.09.2010
