Уже легендарний музей «Тюрма на Лонцького» переходить під крило Інституту національної пам’яті, який очолює комуніст.
Днями справа музею «Тюрма на Лонцького», колишньої катівні НКВС і гестапо, нарешті зрушила з мертвої точки. Як і передбачали з моменту створення, меморіальний заклад, що перебуває у приміщенні слідчого ізолятора СБУ, розпочав дрейф у бік Інституту національної пам’яті. Прихопивши із собою кавалок будівлі, «розстрільний» дворик і підвал з карцерами.
НОВА ЕКСПОЗИЦІЯ – ЩОНАЙШВИДШЕ НА СВЯТА
Уже близько місяця в музеї «Тюрма на Лонцького» мала б тривати нов авиставка, присвячена українським дисидентам.
Однак справу заморожено. «Під шумок» справи Забілого в істориків конфіскували всі матеріали на цифрових носіях.
— Відтоді не було жодного розвитку ситуації, — розповів «Газеті…» пан Забілий. – Вилучених матеріалів досі не віддали. Уже нині можна стверджувати, що значна їх частина втрачена безповоротно.
4 листопада представники всіх сторін – Інституту національної пам᾽яти СБУ, МВС, ЛОДА та самого музею – підписали акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу «Тюрми на Лонцького».
— Йдеться про передачу майнового комплексу: будівлі музею, корпусів, які використовуються під музей, — наголосив під час брифінгу заступник голови ЛОДА Мирон Янків. – Також для потреб музею буде передано частину приміщень МВС. Наразі акт підписано і скеровано до Києва. Також обговорюється питання створення юридичної особи та збереження для музею статусу національного.
— Янків пообіцяв, що проблеми закладу цікавитимуть ладу і після зміни власника. ЛОДА проситиме міське й обласне управління комунальної власності виділити додаткові приміщення для експонатів. Однак, на думку «Газети…», оскільки міська рада створила на папері свій музей «Тюрма на Лонцького», така ініціатива заледве чи отримає відгук у стінах муніципалітету.
Національна пам’ять комуністів
Усі сторони стверджують, що перехід під юрисдикцію інституту національної пам᾽яти – благо. Бодай тому, що тепер музей матиме окрему графу фінансування в державному бюджеті.
— У передачі музею є сенс, — зазначив «Газеті…» директор Руслан Забілий. – Адже ми зможемо отримувати гроші з держбюджету за окремою програмою. А отже, влаштуємо гідроізоляцію, візьмемося за консервацію пам’яток.
Щоправда, він не називає суми, що потрібна для повного «музейного щастя». Найбільше застереження викликає те, що національною пам’яттю нині опікується комуніст, фаховий партієць Валерій Солдатенко. І хоча працівники «Тюрми на Лонцького» наразі не відчувають особливої загрози, неприємний осад таки залишається.
— Ми зустрічалися з представниками Інституту національної пам’яті, — розповіла «Газеті…» директор Фонду розвитку музею «Тюрма на Лонцького» Ліда Тополевська. – Вони налаштовані адекватно. З одного боку, зрозуміло, що нічого з музеєм не може трапитися. Та з іншого, не знати, як усе повернеться завтра. У кожнім разі ми не можемо існувати при СБУ бодай тому, що вже є і указ президента, і відповідне розпорядження Кабміну.
Сам Забілий сподівається, що нові віяння оминуть музей через статус національного.
— Те, що Інститутом національної пам’яті керує комуніст, не вплине на наше існування, ні на фінансування нашої діяльності, — каже він, — і ми не змінюватимемо поглядів. Музей перебуває під постійною увагою громадськості. За будь-яких намірів будь-кого з нашого боку не буде жодної зміни. Питання національної пам’яті надто важливе для українців, зокрема для галичан.
Процес затягують невипадково
Попри підписи, зустрічі й обіцянки, працівники музею досі орендують приміщення в режимному корпусі СБУ, адже передача передачею, а нормативи, за яким СБУ працює з «дочірніми» структурами, залишаються актуальними. І саме в цьому криється найбільша проблема.
— Якби ми, приміром, підпорядковувалися не СБУ, а профільному міністерству, то перейшли б абсолютно безболісно до Інституту національної пам’яті, — розповіла пані Тополевська. Натомість маємо проблему з юридичною особою музею-меморіалу. В СБУ не можуть розібратися з юридичними нюансами, адже щоб віддати інституту, вони, за правилами, змушені нас спочатку розформувати. А зробити це неможливо, бо «Тюрма на Лонцького» має національний статус. Тому ми чекаємо поки юристи в Службі безпеки вироблять сам механізм передачі.
— Водночас, наголошує пані Тополевська, переоформлення самої будівлі не спричинило жодних проблем. А це – третина будинку з боку вул. Брюллова з внутрішнім двориком.
— Документація вже в БТІ, — каже вона.
Коли відбудеться остаточна передача музею під юрисдикцію Інституту національної пам’яті – не знає ніхто. У ЛОДА стверджують, що на це потрібно два місяці. У «Тюрмі на Лонцького» взагалі відмовляються прогнозувати.
— Це може статися через день, а може й затягнутися, — каже пані Тополевська. – Зрештою, ще в понеділок ми мали перейти до Інституту національної пам’яті. Моя особиста думка – ми зараз маємо продовження тієї історії, яка розпочалася із затримання Руслана Забілого. Адже жоден працівник СБУ не зробить і кроку без вказівки згори. Тож затягування процесу може бути невипадковим.
Василь Крехівський
Джерело: «Газета по-львівськи», №45 (152), 11 листопада 2010 року
