16 вересня 2011 року в рамках 18-го Форуму видавців у Львові в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбулася презентація нової книжки Володимира В’ятровича «Історія з грифом “Секретно”», матеріали якої висвітлюють невідомі сторінки історії України XX століття.
Після показу короткого ролику розпочалося обговорення презентованого видання. На зустрічі виступили директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, героїня презентованої книги, учасниця дисидентського руху, політв’язень Стефанія Шабатура та автор книги, історик, директор архіву Служби безпеки України у 2008—2010 роках Володимир В’ятрович.
Представлена книга є науково-популярним виданням і розрахована на широке коло читачів. У ній висвітлено незнані аспекти загальновідомих подій, дано відповіді на запитання, які десятиліттями ховали від українського народу. Автор розсекретив архіви КГБ, що дало йому змогу розкрити таємниці історії України ХХ століття. На сторінках книжки досліджено щоденне життя таємних органів, механізми депортації та нутрощі тюремної системи, справжні причини Чорнобильської катастрофи та агонію спецслужби в останні дні СРСР. Історик оприлюднив раніше не доступні справи та таємні звіти КГБ керівництву партії.
На обговоренні першим слово взяв директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. Він розповів про своє бачення опублікованого історичного матеріалу, з якого не фахівці, а пересічні українці, котрі цікавляться історією країни, можуть черпати якісні факти.
— Сучасне бачення минулого страждає через те, що немає добре написаних історичних книг науково-популярного характеру. Ширше є представлені академічні видання, проте така література не є цікавою для простого читача, — прокоментував свою позицію Руслан.
Директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий
Він також висловив думку стосовно презентованого видання: «Я вважаю, що поява цієї книги є вдалою спробою в науково-популярній формі розповісти про те, що і де відбувалося, про людей, які страждали від радянського тоталітаризму. Я думаю, що жертви мають знати своїх катів».
Наступною виступила пані Стефанія Шабатура. Учасниця дисидентського руху, талановита художниця ще в молоді роки навіть не могла подумати, що зможе опинитися в цій жахливій катівні на Лонцького. Однак комуністична репресивна машина кинула її у в’язницю. Пані Стефанія поділилася згадками про життя в жахливий радянський час, розповіла, як КГБ пильнувало все, намагалося знищити будь-який спротив комуністичній системі, ув’язнювати всіх, хто зберігав людську і національну гідність. Але тих відважних, котрі через страждання відстоювали свої права, пам’ятають, поважають і вшановують їхню честь, а про катів не чути нічого.
Володимир В’ятровичу висловив подяку всім, хто не залишив поза своєю увагою презентацію його книжки. Автор сказав: «Ця книжка — це наша відповідь службі безпеки, яка намагається сховати секрети неіснуючої держави. Це видання є невеликим. Під такою назвою ще можна видавати сотні томів та документів. Тільки тоді, коли суспільство відкриє для себе ці таємні сторінки історії ХХ століття, можна буде сказати, що події цих років залишилися в минулому. Не випадково нова влада почала свою роботу з того, щоб закрити архіви».
Історик Володимир В’ятрович зачитує фрагмент із книги
Автор також зазначив, що для нього вихід цієї книги є подвійною перемогою. Перша — це дуже символічне місце проведення презентації «Історії з грифом “Секретно”» саме тут, у приміщенні, де колись катували людей, які описані в цій книжці. Адже ще рік тому Національний музей-меморіал був на грані ліквідації. Друга перемога — це вихід самої книжки.
Володимир В’ятрович також дав коротку характеристику видання, в якому намагався нарисами показати історію двадцятого століття починаючи від 1918 року і до часів незалежності України.
Володимир В’ятрович
Після виступів учасників презентації усі охочі змогли подискутувати з автором. На запитання, чи мають право працівники архівів обмежувати доступ до документів, Володимир В’ятрович наголосив, що такі невмотивовані відмови не мають жодних юридичних підстав, оскільки законодавство за цей час не змінилося. Ба більше, відповідно до нещодавно ухваленого закону про доступ до публічної інформації засекреченою може вважатися інформація, але не сам документ. Історик порадив вимагати письмового вмотивування у відмові, після чого звертатися до суду та поширювати цю інформацію у ЗМІ. На його думку, це допомагає вирішити проблему у 90 % випадків.
Нагадаємо, що ЦДВР реалізуватиме проект «Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять», в рамках якого заплановано провести ряд презентацій і круглих столів у Києві, Львові, Харкові, Дніпропетровську, Острозі, а також видати практичний порадник із відкритого доступу до архівної інформації.
За матеріалами Націоналістичного порталу
Додано 20.09.2011
