16 січня у Львові відбулося обговорення книги «Історія з грифом «Секретно» екс-голови архіву СБУ, історика Володимира В’ятровича.
Книгу вперше було представлено у вересні 2011 року на львівському Форумі видавців. З того часу її встигли перечитати і зустріч цього разу мала на меті обговорення текстів із автором видання.
До книги увійшли статті автора для однойменного проекту ТСН в мережі Інтернет, куди В’ятрович дописував з 2010 року. Окрім виданих публікацій, на сайті уже є й нові, що висвітлюють невідомі раніше секрети української історії. Їх автор планує упорядкувати у наступній книзі із серії «Історія з грифом «Секретно».
Загалом проект на інтернет-ресурсі ТСН, видання книги та активна публічна діяльність автора – це відповідь на спроби відсунути у небуття ті сторінки історії, що почали відкриватися. Зокрема, таку політичну парадигму організатори та учасники цього проекту вбачають у діяльності міністра освіти Дмитра Табачника та голови СБУ Валерія Хорошковського.
Учасниками обговорення були історики Андрій Козицький (Львівський національний університеті ім. І. Франка), Ігор Дерев’яний (Національний музей «Тюрма на Лонцького»), проректор з навчально-виховної роботи Українського католицького університету Павло Хобзей, голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, син командувача УПА Романа Шухевича Юрій, а також відвідувачі, які ущерть заповнили конференц-залу книгарні.
На думку Володимира В’ятровича, інформаційні повідомлення проти України є такими ж, які було розроблено свого часу КГБ: «Дуже багато сценаріїв, які реалізовуються в сучасному інформаційному суспільстві, насправді не є новими. Це лише дещо адаптовані до сучасності старі сценарії. Ті, хто читали мою книжку, пам’ятають два нариси. Один з них присвячений інформаційній війні проти поширення даних про Голодомор, другий називається «Кухня антисемітизму від КГБ». Так-от, головні засади боротьби проти поширення інформації про Голодомор, які були напрацьовані КГБ ще у 50, 70, 80-х роках, залишаються актуальними досі. Це спростування концепції Голодомору як геноциду, це оголошення (коли вже таки було визнано, що голодує Україна) общєсовецької трагедії і так далі. Це навіть ті самі механізми — купівля журналістів у провідних медіа і публікація їхніх статей, починаючи від Волтера Дюранті і закінчуючи вже публікаціями 80-х років. Це саме практично стосовно Голодомору відбувається зараз.
Друга тема, яку я назвав, — це антисемітизм від КГБ — ще більше показує, що досі використовують ті самі сценарії. Для мене просто неймовірно показовими були події, які відбувалися в інформаційному полі десь з 2007 по 2009—2010 роки. Ідеться про ту скандальну хвилю, яка захлинула російський чи російськомовний Інтернет після того, як президент Ющенко оголосив указ про Романа Шухевича як Героя України. Піднялася давно спростована і всіма забута тема про «Нахтігаль» та нібито його участь в антиєврейських погромах у Львові. Піднялася узагалі оця хвиля про питомий антисемітизм українських націоналістів і українців загалом».
В’ятрович розповів, що знайдено було документ про те, як і для чого КГБ творило міф про «Нахтігаль». Усе це було затіяно для спецоперації східнонімецьких спецслужб, що намагалися дискримінувати міністра ФРН Теодора Оберлендера.
За матеріалами Західної інформаційної корпорації
Додано 17.01.2012
