Особливості практик вшанування пам’яті та їх вплив на формування моральних цінностей у музеї, розташованому в колишній в’язниці НКВД та Гестапо, стали предметом наукової дискусії на конференції в Інституті національної пам’яті.
В Києві пройшла, організована Українським інститутом національної пам’яті та Українським фондом культури, наукова конференція «Національна пам’ять: соціокультурний та духовний вимір» (25 жовтня 2012 року).
Науковий співробітник Національного музею “Тюрма на Лонцького” Ірина Єзерська у своїй роботі «Постать Івана Геля як приклад спадкоємності ідеї українського визвольного руху та збереження національної пам’яті» досліджувала спадковість ідеї українського визвольного руху, що в другій половині XX ст. набирав нових форм та методів. Ірина Єзерська висвітлила негативний вплив на формування особистості радянської системи та позитивний – родинного виховання. Дослідниця наголосила на необхідності збереження національної пам’яті як важливого чинника формування національної свідомості, необхідної для продовження визвольного руху.
Ігор Дерев’яний у доповіді «Вплив експозиції Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» на формування моральних та духовних цінностей» відзначає наступне: інтерпретація матеріалів експозиції музею ставить наголос на екзистенційних проблемах світового рівня. “Факти злочинів проти людства зазвичай викликають негативні емотивні відчуття, але з іншого боку, приклади та масштаби терору мотивують до розуміння цінності людського життя та цінності свободи у всіх її проявах, – пояснює історик І.Дерев’яний. – Історичний досвід сьогодення, на котрий мають вплив розсекречені та відомі факти терору, нівеляції прав і свобод людини, засудження тоталітарних ідеологій світовою спільнотою, засвідчують всепереможність добра (жертв в ім’я незалежності та свободи) над злом (тортурами, окупацією, смертю, поневоленням)”.
Ірина Когут, експерт-соціолог Центру досліджень визвольного руху основну увагу закцентувала на переході від традиційних комеморативних практик, таких як екскурсія та експозиція, до нових інтерактивних, які передбачають взаємодію між учасниками – музейними працівниками та гостями установи. Дослідниця розглядає приклади поєднання заходів музею як місця пам’яті і як музею-меморіалу. “Церемонії вшанування пам’яті взаємодіють між собою, витворюючи нову комеморативну практику, яка поєднує у собі культурне і соціальне та є культурною інновацією, що пришвидшує процес реконструкції”, – зауважує Ірина Когут у доповіді “Від екскурсії до «Ночі музеїв». Зміна комемораційних практик на тлі соціокультурних трансформацій. Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» як case study”.
