24 жовтня 2014 р. відбулася міжнародна наукова конференція «Боротьба за Україну в 1943–1944 роках: влада, збройні сили, суспільство» (до 70-річчя вигнання нацистських окупантів). Науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» виступила з доповіддю «Документальні джерела партійних і радянських органів влади про створення і структуру української повстанської армії на західноукраїнських землях в 1943-1944 рр.»
“В теперішні часи інформаційної пропаганди, яка стосується викривлення історичної дійсності, маніпуляцій історичними фактами, потрібно спиратися на наукове дослідження архівних документів, докладаючи при цьому комплексні фахові зусилля до вивчення саме тих дискусійних тем, які опинилися, під загрозою спотворення. У доцільності цього нас переконує досвід постсоціалістичних країн, які побороли тоталітарне минуле і зуміли гідно оцінити власне історичне надбання. Тому лише комплексне дослідження всієї джерельної бази Українського руху Опору дозволить ввести в рамки наукової дискусії питання його внеску в загальну антифашистську боротьбу та ставлення до нацистського та радянського окупаційного режимів, які тричі послідовно змінювали один одного на українських землях”, – наголошує О. Зброжко.
У своїй доповіді науковка розповіла про основні групи документів партійних і радянських органів влади, в яких йдеться про структуру і діяльність УПА на початковому етапі її формування. Охарактеризувала досліджувані документи (постанови, накази, звіти, витяги зі звітів, доповідні записки, донесення, повідомлення, звернення, резолюції, вказівками, інструкції), що були опубліковані у численних збірниках, а також ті, що зберігаються у різних архівних установах.
Окреслила головні проблеми, які відображені у радянських органів влади і спецслужб. До них, зокрема, належать: суспільно-політична ситуація в західних областях України після вигнання гітлерівців і встановлення радянського режиму, ставлення населення до окупаційної влади, його підтримку збройного визвольного руху, становлення УПА та формування її структурних одиниць, організація і робота запілля, основні види і характер бойових операцій УПА, особливості переходу фронту українськими партизанами, відомості про каральні операції спецслужб і збройних сил стосовно підпілля ОУН та УПА в конкретних районах та населених пунктах.
О. Зброжко дійшла висновків, що документи партійних і радянських органів влади часто містили необ’єктивну та недостовірну інформацію, абсолютизація котрої може призвести до хибних висновків. “Та навіть хибуючи цим, ці документи містять важливий пласт інформації про збройну, інформаційну, диверсійну боротьбу УПА з нацистським окупаційним режимом, а після вигнання його – з більшовицьким. У відповідь на рух спротиву тоталітарний комуністичний режим вдавався до жорстоких каральних акцій, масових репресій, депортацій та виселень”, — підкреслює дослідниця.
Однією з центральних проблем, яку обговорено на пленарному засіданні конференції було ставлення спеціалістів до понятійно-категоріального апарату, який вживають дослідники історії Другої світової війни щодо вигнання з України нацистських загарбників у 1944 р. У зв’язку з цим голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вкотре наголосив на тому, що вигнання нацистів не означало звільнення українського народу, а лише зміну одного окупанта іншим.
Після пленарного засідання робота учасників конференції проходила в таких секціях:
1. Історіографія, джерела та методологія історії України періоду другої світової війни. Проблеми історичної пам’яті;
2. Міжнародні відносини періоду другої світової війни. Бойові дії на українському театрі війни. Суспільно-політичні та економічні процеси;
3. Нацистський окупаційний режим на території України. Радянський рух опору та український самостійницький рух.
Гострі дискусії істориків на пленарному засіданні, а пізніше під час роботи секцій, засвідчили неоднозначне ставлення до радянського періоду української історії в середовищі фахових науковців, існування різних методологічних підходів до його вивчення, політизацію історичних проблем і пов’язану з цим проблему формування української національної пам’яті про війну.
Організатори конференції: Інститут історії України НАН України, меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної Війни 1941–1945 років», Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського.
Додано 06.11.2014
