За плечима майже 24 роки незалежності, але жертви злочинного радянського режиму досі не реабілітовані в повному обсязі. З кожним роком їх стає все менше, люди похилого віку відходять із життя, так і не дочекавшись, щоб держава нарешті повернула їм втрачене за комуністичного режиму чесне ім’я.
21 липня 2015 року в Луцьку пройшло громадське обговорення пропозицій до тексту нової редакції Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні» (за авторством Р. Подкура, Н. Лапчинської та А. Амонса, законопроект див. у прикріплених файлах).
Обговорення було проведено у форматі Town Hall Meeting (міські зібрання XXI століття), який передбачав залучення місцевої громадськості, експертів, науковців, депутатів та громадських активістів до процесу роботи над законом, коли на розгляд пропонується кілька проблемних питань і спільно здійснюється пошук варіантів їх вирішення (сценарії, що обговорювались в луцьку, можна знайти у прикріплених файлах).
Представниця Центру досліджень визвольного руху, учасниця групи «Політика національної пам’яті» Реанімаційного пакету реформ Анна Олійник зауважила, що наразі триває робота над декомунізацією України в усіх проявах, тож вона намагається сприяти цьому процесу. “Старий закон багато в чому не враховує дійсних проблем, широкий перелік категорій осіб, які постраждали від політичних репресій радянського режиму та мають право бути реабілітованими. Йдеться про відновлення історичної справедливості та відновлення довіри до держави з боку громадянина”, – наголосила Анна.
До обговорення було представлено такі питання:
-
розширення переліку категорій жертв політичних репресій;
-
статус особи, що потерпіла від політичних репресій;
-
питання компенсації втраченого майна внаслідок політичної репресії;
-
перелік соціальних пільг жертвам політичних репресій.
Громадськість міркувала над тим, навіщо потрібна нова редакція Закону і порівнювала, яким чином регулюється та чи інша норма в чинному та пропонованому тексті закону.
Підсумки обговорення показали, що питання резонансне і на сьогодні, незважаючи на його історичну відтермінованість. В групах обговорення одностайно зійшлись на тому, що хоча б на декларативному рівні реабілітація жертв політичних репресій має бути здійснена в ширшому форматі, з урахуванням раніше неврахованих категорій осіб, на які звертається увага в новій редакції закону. Крім того, не можна залишати поза увагою людей, що прямо чи опосередковано потерпіли від політичних репресій: були позбавлені чоловіка/дружини, батьківської опіки, кращих умов проживання, тих чи інших громадянських та політичних прав.
Найбільше дискусій викликали проблеми компенсацій втраченого майна та соціальних пільг. Незважаючи на те, що мова йде про незначну кількість осіб, яких ще належить реабілітувати (близько 15-20 тисяч), громадськість звернула увагу на те, що держава може виявитись неспроможною забезпечити реабілітованих жертв політичних репресій та потерпілих від політичних репресій належними їм компенсаціями та пільгами. В даному контексті, на думку спільноти, варто перш за все культивувати ідею відновлення історичної справедливості та доброго імені, а регулювання матеріальних питань здійснювати з огляду на наявність ресурсного потенціалу у державі.
Також пропонувались варіанти комплексного поєднання норм чинної та нової редакції закону про політичну реабілітацію.
На завершення громадськість висловила сподівання, що нова редакція Закону буде прийнята найближчим часом, бо зволікання із прийняттям такого закону – це ще один злочин проти тих, хто безпідставно постраждав за радянської доби.
Фоторепортаж заходу можна знайти тут.
Захід було організовано Центром досліджень визвольного руху спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив. Організаційну підтримку забезпечили Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу (Луцьк), а також Ліга Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Додано 05.08.2015
