Архіви СБУ – розсекречені – ми спитали науковців що найчастіше шукають прості люди з якими запитами звертаються, та чому сьогодні це так важливо для незалежності держави. Розмовляємо з Володимиром Бірчаком, істориком, заступником директора архіву СБУ, науковим співробітником Центру визвольного руху.
Отже? Володимире, архіви СБУ розсекречені, що це значить для простих людей?
Якщо говорити глибше, то сьогодні відкриті всі архіви репресивних органів, адже 9 квітня 2015 був прийнятий пакет декомунізаційних законів – про доступ до архівів. І відповідно цими законами передбачено вільний доступ щодо всіх архіві і СБУ , і зовнішньої розвідки і МВД і прикордонної служби, генпрокуратури та інших за період з 1917 – по 1991 роки. Цей закон орієнтований на схожі закони, які були прийняті зокрема у Польщі та Чехії. Тому сьогодні у вільному доступі є приміром оперативно розшукові справи або агентурні справи. Крім того, хочу відзначити, що діє норма, коли доступ до документів репресивних органів є доступними для всіх і не треба звернень від родичів тих людей, про яких шукають матеріал.
Який механізм звернення в архів СБУ?
Людина приходить з заявою і паспорт в архів і все що необхідно надають. Крім того, є письмові і електронні звернення. По пошті до нас звертаються за адресою – місто Київ , вул. Золотоворітська, 7. Для кореспонденції: 01601, м. Київ 1, вул. Малопідвальна, 16. Телефони: (044) 256-92-96, Факс: (044) 253-13-86, Інформаційно-довідковий зал – (044) 255-82-24, Читальний зал: (044) 255-85-84. І електронні звернення по пошті – Е-mail: arhivsbu@ssu.gov.ua.
І що будь – хто може отримати доступ до будь-яких документів, які колись були під сімома замками?
Так звичайно навіть справи штатних працівників КГБ і справи агентів, якщо вони є не знищені у вільному доступі. Є одне обмеження – це жертви комуністичного режиму – вони особисто можуть засекретити інформацію про себе на 25 років – якщо особа була засуджена вона має право закрити інформацію про себе. Ну приміром, Василь Стус його вже немає з нами відповідно він не може засекретити інформацію про себе, а ось його син Дмитро Стус може закрити інформацію про себе особисто, на родичів ця норма не діє. Але скажу що на сьогоднішній день ще ніхто не звернувся щоб закрити інформацію.
Чи стало більше звернень і якого вони характеру?
Кількість звернень збільшилась однозначно. В основному люди шукають інформацію про репресованих родичів, а також щодо застосування репресій щодо самих себе. Також є багато запитів від дослідників чи людей, що пишуть книжки , ну і соціально – правові звернення.
А яка географія звернень?
Є хибна думка, що більшість звернень з заходу України. Так ось щодо статистики, то із всього загалу тільки 25-30 звернень із заходу, решта із центральної та східної України стосовно родичів, які загинули і пропали під час Голодомору, чи Великого терору у 37-38 роках. Дуже багато звернень із російської федерації. Усі ми знаємо випадок із зверненням до СБУ у 2014 році російського історика Сергія Прудовського, коли в ФСБ в Росії йому відповіли що документ про харбінців є державною таємницею і він написав нам – і ми надали відповідь, бо у нас була копія і документ цей є розсекреченим.
Який механізм відповіді на звернення?
Коли приходить звернення воно реєструється. Далі ми дивимось яка тематика і надаємо відповідь – це може бути і запрошення в читальний зал при архіві СБУ для опрацювання документів, є в нас звернення з Дніпропетровська чи з Херсону, то ми надсилаємо копії документів. Є випадки коли просять інформацію про 250 людей одночасно, то ми запрошуємо приїхати і ознайомитись, або ж відповідаємо, що перешлемо документи в регіональне представництво СБУ. Крім того, маємо 30 денний термін. щоб виконати звернення. В окремих випадках 45 днів.
Можливо якісь унікальні документи знайдені?
Та скоріше люди. Ось документи до 40-50 років була така практика, коли в одних документах на звороті були інші не менш важливі. І ось до нас з Австралії приїхала 91-річна жінка шукати батька, який попав в репресії. Їй 91 рік і вона на візку – батька знайшла. Вона Казіміра Чайковська, батько Юліан Чайковський. Жінка приїхала з сином, який в Австралії по новинах побачив, що в Україні розсекречені архіви і вирішили спробувати. Вони прилетіли в середу ввечері, а в п’ятницю ми дали їй всю інформацію, що знайшли по її батьку.
Чи є поправки, які хотілось би внести у роботу архіву СБУ?
Скоріше не в роботу архіву, а в деякі закони. Ось наприклад до сьогодні діє норма закону, що якщо тоді у ті роки людину затримали зі зброєю в руках, то вона не може бути реабілітована, але наскільки мені відомо є вже нова редакція закону і її все ж таки приймуть, що й таких людей реабілітують.
